Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Допомога на оздоровлення для медичних та фармацевтичних працівників з 1 січня 2012 року

Допомога на оздоровлення для медичних та фармацевтичних працівників з 1 січня 2012 року буде обов'язковою виплатою

 

Нагадаємо: п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови №308/519), керівникам закладів охорони здоров'я надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам мате­ріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше одного посадового окладу на рік (крім матеріальної допомоги на поховання).

Інакше кажучи, сьогодні матеріальна допомо­га (у тому числі на оздоровлення) для медичних і фармацевтичних працівників не є обов'язковою виплатою. Якщо фонду оплати праці, затверджено­го в кошторисі, на виплату матеріальної допомоги недостатньо, то її може бути виплачено в розмірі меншому, ніж посадовий оклад, або не виплачува­тися взагалі.

Абзацом 4 п. 2 постанови № 524 з 1 січня 2012 року медичним і фармацевтичним праців­никам державних та комунальних закладів (уста­нов) передбачена виплата допомоги на оздоров­лення в розмірі посадового окладу при наданні основної щорічної відпустки. Це означає, що для таких працівників допомога на оздоровлення буде обов'язковою виплатою і кошти на її виплату необхідно буде передбачати в кошторисі доходів і видатків закладу охорони здоров'я.

Нагадаємо: до медичних і фармацевтичних пра­цівників належать особи, які допущені до медичної і фармацевтичної діяльності, зокрема:

1) професіонали з повною вищою медичною та фармацевтичною освітою;

2) фахівці з базовою та неповною медичною освітою. Нагадаємо, що згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.06.2010 р. № 327, та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я», затвер­дженим наказом МОЗ від 29.03.2002 р. №117, до них належать:

- молодші спеціалісти, що здобули неповну вищу медичну освіту, яку забезпечують училища, технікуми, віднесені до вищих закладів освіти І рівня акредитації;

- бакалаври, що здобули базову вищу медичну освіту, яку забезпечують коледжі та інші вищі закла­ди освіти II рівня акредитації (ст. 43 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-ХІІ та ст. 6, 7, 8 Закону України «Про вищу освіту» від 17.02.2002 р. № 2984-111).

Крім того, до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу до­пускаються особи з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які передбачені наказом МОЗ від 25.12.92 р. № 195 (далі — наказ № 195), а саме:

- професіонали за спеціальностями «біологія», «фармація», «хімія», «хімія-фармація», «біохімія», які пройшли спеціальну підготовку та отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, що дає право обіймати посаду лікаря-спеціаліста, та можуть пра­цювати на посадах лікарів-лаборантів, у тому числі на посаді завідувача лабораторії (п. 8розд. II наказу № 195 та примітка до нього);

- фахівці, які закінчили вищий або середній спе­ціальний навчальні заклади та здобули фізкультурну освіту, можуть працювати на посадах інструкторів з лікувальної фізкультури та сестер медичних з ма­сажу (п. 11 розд. Ill наказу № 195);

- фахівці, які закінчили середній спеціальний навчальний заклад за спеціальністю «лаборант­ська справа» (техніки-хіміки) та можуть працювати на посадах лаборантів санітарно-профілактичних закладів (л. 8 розд. Ill наказу № 195)-,

 

- фахівці, які закінчили рентгенівський або ме­дичний електротехнічний технікум за спеціальністю  «рентгенотехнік», можуть працювати на посадах рентгенолаборантів (л. 9 розд. Ill наказу № 195)]

— фахівці, які закінчили медико-біологічний фа­культет вищих навчальних закладів, здобули вищу освіту за спеціальностями «біофізика», «кіберне­тика» і «біохімія» та були зараховані на лікарські посади до закладів охорони здоров'я до 01.04.95 р. згідно з вимогами наказу № 195 і зберігають право на подальшу роботу на лікарських посадах тих же найменувань.

Крім того, для працівників, яких було зараховано до 01.01.93 р. на посади середніх медичних пра­цівників до закладів охорони здоров'я згідно з ви­могами наказів МОЗ СРСР від 09.09.64 р. № 496 (додаток3), від 21.10.74 р. № 990та від 13.07.89р. № 418, збережено право роботи на цих посадах. До таких працівників належать особи, які закінчили річні курси з підготовки медичних сестер для дитячих ясел та допущені до роботи на посадах постових сестер медичних у будинках дитини, дієтичних сес­тер у молочних кухнях, медичних сестер у полікліні­ках (поліклінічних відділеннях) з обслуговування ді­тей дошкільних установ, інструкторів-дезінфекторів. У подальшому зарахування на ці посади можливе лише за умови здобуття відповідної медичної освіти (л. 1 примітки до розд. Ill наказу № 195).

На професіоналів з вищою немедичною осві­тою, допущених до медичної діяльності, перелік спеціальностей яких затверджено наказом МОЗ від 12.08.2009 р. № 588, дія постанови № 524 не поширюється. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення таким працівникам здійснюється згідно з вимогами п. 5.11 Умов № 308/519.

Подією, у зв'язку з якою призначається допомога на оздоровлення, є щорічна основна відпустка. Це означає, що в разі виходу в додаткову відпустку, від­пустку для догляду за дитиною до трьох років тощо допомога на оздоровлення не надається.

Далі в таблиці розглянемо особливості надання ма­теріальної допомоги залежно від конкретної ситуації.


 

 


Ситуація

Особливості надання матеріальної допомоги

1

2

Працівник бере відпустку не повної тривалості, а тільки її частину

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 p. № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки) щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. У разі поділу щорічної відпустки на частини допомога на оздоровлення надається тільки один раз. При цьому допомога може бути надана до будь-якої частини відпустки

Працівник пропрацював менше року

Жодних обмежень з приводу тривалості роботи для надання допомоги на оздоровлення немає

Працівник звільняється

Якщо працівнику перед звільненням за його бажанням надана невикористана щорічна відпустка (таке право працівнику дає ст. 3 Закону про відпустки), то йому нараховуються відпускні та надається допомога на оздоровлення.

Якщо працівник, перебуваючи в щорічній відпустці, подав заяву на звільнення, а йому вже виплачено матеріальну допомогу до відпустки, то при остаточному розрахунку виплачена йому матеріальна допомога не утримується.

Якщо працівник звільняється і не бере належну йому відпустку, то йому виплачується грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки. При цьому в разі виплати компенсації за невикористану відпустку матеріальна допомога не компенсується та не виплачується. На це звернуло увагу Мінсоцполітики в листі, що коментується

Надання допомоги сумісникам

Працівнику, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки та доплати до нього тощо). Надання допомоги на оздоровлення сумісникам здійснюється на загальних підставах, якщо інше не передбачено окремими нормативними актами.

Підкреслимо, що для медичних та фармацевтичних працівників, які працюють за сумісництвом, обмежень щодо виплати допомоги на оздоровлення не встановлено

Якщо працівнику винесено догану

Згідно зі ст. 151 КЗпП протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Статтею 143 КЗпП установлено, що відповідні заходи заохочення визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або встановлюються в колективному договорі, іншому локальному нормативному акті роботодавця.

Факт винесення працівнику дисциплінарного стягнення у вигляді догани не може бути підставою для відмови в наданні допомоги на оздоровлення, оскільки така виплата не належить до заходів заохочення

 

 

 

1

2

Якщо протягом року надано дві щорічні відпустки

Статтею 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Якщо все-таки працівник не був у відпустці і має намір використати своє право на відпустку в поточному році за попередній рік, то виплата допомоги для оздоровлення за відпрацьований період проводиться за рахунок економії фонду оплати праці без утисків для інших працівників. При цьому, оскільки при плануванні фонду оплати праці на поточний рік матеріальна допомога враховується, то при наданні рідпустки за поточний робочий рік матеріальна допомога виплачується в межах фонду оплати праці

 

Анжела КУПЛИВАНЧУК, начальник відділу нормування та оплати праці, роботи з місцевими бюджетами та планування централізованих заходів Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров'я України

 

 

 

Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.03.24
Модернізація медичної освіти та медичної науки в Україні: відбувся «Інформаційний день»
08.03.24
Конференція трудового колективу
усі новини

Календар подій

Попередні March - 2024 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 010203
04050607
08
0910
111213
14
151617
18192021222324
252627283031

Фотодокументи