Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Лікарняні листки

Обчислення страхового стажу для оплати листка непрацездатності  

Дев'ять років тому, 28 лютого 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та тратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня  2001 р. № 2240-ПІ (далі — Закон № 2240). Саме з цього дня роз допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується страхованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатне за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової  втрати працездатності {далі Фонд), визначається залежно тривалості страхового стажу (крім осіб певних категорій, які      мають установлені законодавством пільги).

Так само від тривалості страхового стажу залежить і розмір оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатної внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 5 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання а травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, рахунок коштів підприємства установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. №439).

Обчислення страхового стажу працівника для оплати листків непрацездатності здійснюється відповідно до вимог статті 7 Закону № 2240. Згідно з частиною першою цієї статті страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зу­мовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.

Закон № 2240 чітко визначає, які саме періоди зараховують­ся до страхового стажу застрахованої особи. Відповідно до статті 7 Закону № 2240 до страхового стажу зараховуються періоди (сума періодів):

       тимчасової втрати працездатності;

       відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

       відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

     одержання виплат за окремими видами загально­обов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів;

       загального трудового стажу працівника для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, набутого ним до набрання чинності Законом № 2240 у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло ра­ніше.

До набрання чинності Законом № 2240 відповідний стаж обчислювався за Правилами обчислення загального трудового ста­жу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непра­цездатності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1998 р. № 1658 (далі — Правила № 1658).

Таким чином, для визначення розміру оплати листка непра­цездатності враховується як стаж, набутий до 28 лютого 2001 ро­ку, так і стаж, набутий вже після набрання чинності Законом № 2240. Втім, обчислюються ці періоди по-різному: за період до 28 лютого 2001 року обчислюється загальний трудовий стаж від­повідно до Правил № 1658, а за період починаючи з 28 лютого 2001 року страховий стаж згідно зі статтею 7 Закону № 2240.

Розглянемо особливості обчислення цих періодів

 

Страховий стаж і періоди тимчасової непрацездатності

Відповідно до Закону № 2240 періоди тимчасової непрацездатності працівника зараховуються до страхового стажу, якщо непрацездатність настала в період роботи, включаючи день звільнення (частина перша ст. 4 та частина перша ст. 7). Тому пе­ріод тимчасової непрацездатності, що настала в період роботи і тривала після звільнення працівника до відновлення його пра­цездатності чи встановлення йому за рішенням МСЕК інвалід­ності, зараховується до страхового стажу. Підставою для зараху­вання періоду непрацездатності до страхового стажу можуть бу­ти виданий в установленому порядку листок непрацездатності або посвідчення про встановлення групи інвалідності.<//font><//font>

Згідно з пунктом 2 Правил № 1658 до загального трудового стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності зараховується час роботи на умовах трудового догов (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягає обов'язковому соціальному страхуванню, незалежно від характеру та тривалості роботи і тривалості перерв. Отже, періоди тимчасової непрацездатності зараховувалися до загального трудового стажу працівника і до набрання чинності Законом № 22

Страховий стаж і відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною

Періоди перебування у відпустках у зв'язку з вагітністю пологами  для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховуються до страхового стажу згідно з частиною першою статті 7 Закону № 2240 і зараховувалися до загального трудового стажу (абзац сьомий п. 4 Правил № 1658).

Якщо застрахована особа перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, яка надається за медичним висновком для догляду за дитиною не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку, після 28 лютого 2001 року, то такий період не зараховується до страхового стажу. Водночас, згідно з абзацом сьомим пункту 4 Правил № 1658 період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до років зараховувався до загального трудового стажу.

Слід зазначити, що Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерстві праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), не передбачені внесення до трудової книжки працівника відомостей про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, зокрема, для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Тому сьогодні в разі прийняття на роботу нового працівника немає можливості з'ясувати, чи перебував він у такій відпустці. Відповідну інформацію можна буде отримати лише після поширенні персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Пенсійного фонду України на всі фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, яке передбачається із зі провадженням закону про єдиний соціальний внесок.

Страховий стаж і одержання допомоги по безробіттю

Періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (крім пенсій усіх видів) відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2241 зараховуються до страхового стажу. До таких періодів належать, зокрема, періоди одержання допомоги до безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітними підприєм­ницької діяльності) та матеріальної допомоги в період професій­ної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безро­бітного, тривалість виплати якої зараховується до загальної три­валості виплати допомоги по безробіттю.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 4 Правил № 1658 період пе­репідготовки та навчання нових професій, а також період одер­жання допомоги (у т. ч. матеріальної) по безробіттю зараховував­ся до загального трудового стажу працівника.

Отже, періоди одержання допомоги по безробіттю (крім од­норазової її виплати для організації безробітними підприємниць­кої діяльності) та матеріальної допомоги в період професійної під­готовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації як до 28 лю­того 2001 року, так і з дати набуття чинності Законом № 2240 за­раховуються до страхового стажу.

Підставою для обчислення цих періодів є записи в трудовій книжці працівника. Відповідно до підпункту «е» пункту 2.18 Ін­струкції № 58 записи про період одержання допомоги по безро­біттю вносяться до трудових книжок безробітних органом дер­жавної служби зайнятості окремим рядком з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.

Страховий стаж і служба в армії та навчання

Законом № 2240 не передбачено зарахування до страхового стажу для оплати листків непрацездатності, періодів проходжен­ня військової служби та навчання учнів, студентів, аспірантів, оскільки зазначені особи не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і страхові внески за них до Фонду не сплачуються (за винятком випадків, коли учень, студент чи аспірант працює за трудовим договором).

Згідно з абзацом другим пункту 4 Правил № 1658 служба в Збройних силах, Національній гвардії, Прикордонних вій­ськах, Службі безпеки України, внутрішніх військах та орга­нах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, зара­ховувалася до загального трудового стажу. Отже, період вій­ськової служби до 28 лютого 2001року зараховується до стра­хового стажу, а після набуття чинності Законом № 2240 не зараховується.

Пунктом 5 Правил № 1658 передбачено, що період навчання у ВНЗ (у т. ч. на підготовчих відділеннях), аспірантурі, докторан­турі та клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання під час обчислення загального трудового стажу для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності не враховується.

Винятком є зарахування до загального трудового стажу періодів навчання в професійно-технічному училищі, а також робо ти або виробничої практики на оплачуваних робочих місцях і по садах у період навчання у ВНЗ. Тому зазначені періоди, якщо вони мали місце до 28 лютого 2001 року, зараховуються до страхового стажу застрахованої особи для визначення розміру оплаті листка непрацездатності.

Страховий стаж і навчання в інтернатурі

Слід окремо зупинитися на питанні зарахування до страхового стажу періодів навчання в інтернатурі, яке має свої особливості.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 17 січні 2002 р. № 2984-III університет є вищим навчальним закладом  IV рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра. Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста передбачає здобуття особою повної вищої медичної (фармацевтичної) освіти за спеціальністю, про що видається диплом про повну вищу освіту встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Згідно з пунктом 1 приміток до Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання| в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною  діяльністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здорові України від 25 грудня 1992 р. № 195, до роботи на посадах лікарі| допускаються фахівці, які отримали спеціальну підготовку у ВНЗ відповідно до цього Переліку та звання лікаря-спеціаліста з конкретної спеціальності.

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів III — IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 вересні 1996 р. № 291, спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою форі мою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладів III— IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінченні 1 якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) — спеціаліста з конкретної спеціальності та видається сертифікат встановленого зразка.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід'ємною ланкою безперервного процесу підготовки у медичному (фармацевтичному) вищому навчальному закладі фахівців за напрямом професійного спрямування «Медицина» та «Фармація». Інтернатурі проводиться за очно-заочною формою навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації та стажування в базових установах і закладах охорони здоров'я.

 Проходження стажування в закладах охорони здоров'я, що слугують базами стажування випускників медичних ВНЗ, які навчалися за державним замовленням, передбачає зарахування таких випускників за наказом керівників цих закладів на посади лікарів-інтернів з виплатою заробітної плати протягом усього періоду проходження інтернатури. У такому разі для цих інтернів період проходження інтернатури зараховуватиметься до страхового стажу для оплати листків непрацездатності внаслідок захво­рювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Випускники медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів III IV рівнів акредитації, які навчалися за контрактом, в інтернатурі проходять підготовку на умовах договорів, укладених між ВНЗ та базою стажування (обласними, міськими і центральними районними лікарнями, пологовими будинками, диспансерами, клініками науково-дослідних інститутів тощо). Оскільки угода передбачає плату за проходження інтернатури, для цих осіб період навчання в інтернатурі не зараховується до страхового стажу.

З огляду на викладене, період проходження інтернатури для визначення розміру оплати листків непрацездатності до 28 лютого 2001 року і після набрання чинності Законом № 2240 зараховується до страхового стажу лише в разі роботи випускника медичного (фармацевтичного) вищого навчального закладу в цей період на посаді лікаря-інтерна за трудовим договором.

 Страховий стаж і добровільне соціальне страхування

Особам, які були застраховані у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (чи у Фонді соціального страхування України) на умовах добровільного страхування, період сплати страхових внесків (збору на обов'язкове соціальне страхування) зараховується до страхового стажу на підставі довідки цього Фонду про сплату страхових внесків (збору).

Страховий стаж і суб'єкти підприємницької діяльності

Фізичним особам (СПД), які обрали спрощену систему оподаткування, період сплати ними єдиного податку зараховувався до загального трудового стажу до 28 лютого 2001 року і зараховується до страхового стажу починаючи з цієї дати на підставі документів, що підтверджують сплату єдиного податку.

 

Порядок обчислення страхового стажу

Тривалість страхового стажу відповідно до Закону №2240 (у т. ч. і загального трудового стажу відповідно до Правил № 1658) встановлює роботодавець за основним місцем роботи згідно з за­писами в трудовій книжці. Якщо у трудовій книжці відсутні певні записи, застрахована особа може подати довідки, витяги з наказів, особові рахунки та відомості про видачу заробітної плати, інші документи, що містять дані про місце і час роботи, служби, навчання. Якщо підприємства, на яких раніше працювала застрахована особа, були ліквідовані, для підтвердження страхового стажу ні обхідно звернутися до виконавчої дирекції відділення Фонду з місцем проживання за довідкою про сплату страхових внесків (збору на обов'язкове соціальне страхування) до цього Фонду з попередній період роботи.

Маємо такі відомості про працівника, якому потрібно обчислити страховий стаж:

     вересень 1999 р. травень 2001 р. (навчання в ПТУ)

    липень 2001 р. травень 2002 р. (робота на підприємстві)

    травень 2002 р. травень 2004 р. (служба в армії)

    серпень 2004 р. по цей час (робота на підприємстві).

 Для оплати листка непрацездатності будуть враховані періоди роботи,а також період навчання в ПТУ з вересня 1999 року по 27 лютого 2001 року  включно, а період навчання в ПТУ з 28 лютого 2001 року по травень 2001 року та період служби в армії до страхового стажу не зараховуються, оскільки вони мали місце після набрання чинності Законом № 2240.

І.П. Єременко

експерт з питань соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.04.17
IІІ етап Вікторини "Охорона праці у закладах охорони здоров’я - 2017"
13.04.17
ВІТАННЯ!
усі новини

Календар подій

Попередні April - 2017 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 0102
03040506
07
0809
10
11
1213141516
17181920212223
252627282930

Фотодокументи