Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Виступ голови молодіжної ради Андрія Варави


Я представляю молодіжну раду Львівської обласної організації профспілки. Наша рада створена в 2007 році. За час роботи в моло­діжній раді набутий певний досвід, склались деякі пере­конання, ви­никли пропозиції якими я хочу поділитись з Вами.

Актуальність проведення мо­лодіжного форуму, на мій погляд, визначається відповідями на два головних питання:

– чи бачить молодь своє місце в профспілці?

– наскільки молодіжна політика є пріоритетним напрямком проф­спілкової роботи?

Для того, щоби відповісти на перше питання давайте спробуємо подивитись на хронологічний поря­док набуття людиною членства в професійній спілці. Після закін­чення загальноосвітньої школи мо­лода людина потрапляє в сту­дентське середовище профільного навчального закладу, що відно­ситься до галузі охорони здоров’я. Як правило, таким чином й від­бувається перше знайомство сьо­годнішнього студента з нашою проф­спілковою організацією.

З точки зору молодої людини, саме з цього моменту у неї скла­дається перше враження про профспілкову організацію. А з точки зору професійної спілки в цілому з цього ж самого моменту й по­чинається робота по мотивації проф­спілкового членства.

Отже, важливість цього етапу просто неможливо переоцінити: тут закладаються всі основні мо­тиваційні моменти профспілкового членства. Це означає, що робота на цьому етапі з людиною є нас­тільки ж пріоритетною для проф­спілки, наскільки для нас важливим є питання мотивації профспіл­кового членства, а також чисель­ність первинних профспіл­кових організацій.

Якщо розглядати молодіжну політику як системну складову частину стратегії розвитку проф­спілки, то, в даному випадку, ми маємо справу з основоположним, першим етапом формування підвалин профспілкового членства.

З урахуванням цього, організа­ційна робота професійної спілки з студентством є далеко не друго­рядним завданням, яке можна доручити найменш кваліфікованим працівникам.

Надолужувати мотивацію проф­спілкового членства в закладі охо­рони здоров’я, куди прийде вчо­рашній студент працювати буде, по-перше, запізно, оскільки далеко не факт, що студент не знайде себе в лавах іншої проф­спілки або громадської організації за час навчання, з одного боку, а, з іншого боку, студент може прийти працю­вати в заклад охорони здоров’я недержавної форми власності, де позиції професійної спілки праців­ників охорони здоров’я України не такі міцні та надійні як в державних закладах.

Досить часто, на сьогоднішній день, можна почути, що молодь стає все більше асоціальною, не виявляє живого інтересу до офі­ційних заходів, є апатичною до соціуму в цілому. Я категорично з цим не погоджуюсь.

Судіть самі, в навчальних зак­ладах різних відомств багатьох країн вивчається субкультура молоді. Я поцікавився як визна­чається саме поняття «субкультура молоді». Усі визначення цього поняття можна звести, приблизно до наступного: субкультура молоді – це соціальне угрупування, яке об’єднане тим, що кожний з його представників себе до нього за­раховує (тобто ідентифікує себе через приналежність до угрупу­вання). Члени такого угрупування формують групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки). На наш погляд, помил­ково вважати, що основна мета субкультури молоді – це проти­ставити себе суспільству. Вірніше буде вважати, що дистанція між молодою людиною та сус­піль­ством, яку обирає ця молода людина – це спосіб вирізнити себе з суспільної маси, показати, що «я – особистість». Зверніть увагу, що при такому, я би сказав ультра індивідуалізмі, для сучасної молоді характерна ознака солідарності та колективізму на платформі обраної субкультури. Це означає, що дух колективізму та солідарності, усві­домлення необхідності групування властивий кожному такому інди­відуалісту.

Субкультура молоді заміщає соціальну порожнечу. Саме ця порожнеча і є перспективним по­лем нашої діяльності. Не бачити цього – короткозоро, не хотіти ба­чити цього – недопустимо.

З огляду на вищенаведене, ми можемо впевнено стверджувати, що сама по собі сутність побудови та діяльності професійної спілки (колективізм та солідарність на професійній основі) аж ніяк не входить в конфронтацію з фактично наявною тенденцією молодіжного середовища формувати свою субкультуру. Мені задали запи­тання: якщо ж немає цього проти­річчя, то чому ж тоді, на практиці, так часто ми зустрічаємось з негативізмом молоді по відно­шенню до професійної спілки?

На мій погляд, негативізм молоді це, швидше, прихований спосіб пізнання, чим відкритий протест. Ми, саме ми – професійні проф­спілкові активісти – повинні від­повісти на це німе запитання мо­лодої людини: «Навіщо мені по­трібна профспілка?» Може, якщо в даному випадку, ми згадаємо закон подвійного заперечення, який покладений в основу класичної формальної логіки «якщо невірно, що невірно А, то вірне А», – то ми знайдемо способи подолати цей негативізм? Простіше кажучи, в тому, що молодь не усвідомлює в своєму широкому загалі цінності профспілкового членства, абсо­лютно не вина цієї молоді. Радше це недоліки нашої роботи.

Профспілка повинна створити пропозицію, якою задовольнити попит молоді на власну субкуль­туру. Інакшого шляху досягнення усвідомленого профспілкового членства серед молоді у нас просто немає, так саме як немає перспектив формальне членство та відсутність зв’язків спілчанина з своєю профспілковою організацією та профспілковим лідером.

Профспілкові активісти повинні працювати в режимі реального часу, беручи до уваги фактичні соціальні умови й знаходити пот­рібні ключі до свідомості кожної молодої людини. Те, що проф­спілкове членство буде в нагоді молодій людині у цьому ми з Вами переконані, але лише нашого пере­конання для успіху профспілкової справи недостатньо. Профспілкове членство це дорога з двостороннім рухом: від людини до проф­спілкового органу та від проф­спілкового органу до людини, однак формувати правила руху по цій дорозі – це завдання профспіл­кового органу, а не людини. Стратегія розвитку профспілки, я переконаний в цьому, й є такими правилами.

Концепція молодіжної політики профспілки, проект якої розданий учасникам цього форуму, є також спробою відповісти на запитання: «Чи бачить молодь своє місце в профспілці?». Можливо ця спроба не цілком вдала, але, принаймні, це початок предметної дискусії, в результаті якої ми зможемо намітити детальний план-графік дій, які сформують основу моло­діжної політики. Зрозуміло, що ці дії повинні мати науково-практичне соціологічне, психологічне, органі­заційне, правове, фінансове підґрунтя, а також втілюватись в життя висококласними фахівцями на базі єдиної стратегії розвитку профспілкової організації. Лише за таких умов можна очікувати позитивного результату.

Якщо вважати, що молодіжна політика є стратегічним проектом нашої професійної спілки, то відразу необхідно визначити, який результат має вважатись позитив­ним. На мій погляд, позитивним результатом слід вважати:

– перше) продовження проф­спіл­кового членства в практичній професійній діяльності вчораш­нього студента;

– друге) створення первинних профспілкових організацій в зак­ладах охорони здоров’я недер­жавної форми власності, в яких працюють молоді люди, що стали нашими спілчанами за часи свого студентства.

Декілька слів стосовно закладів охорони здоров’я недержавної фор­ми власності. Робота з тру­довими колективами цих закладів по створенню первинних проф­спілкових організацій є, по своїй суті, іспитом на профпридатність для професійних профспілкових активістів. Головним ключем для розв’язання цієї проблеми як раз й може стати молодь, яка поповнює ці трудові колективи, яка здатна зайняти активну профспілкову позицію. А зайняти цю активну позицію може виключно людина (це наш вчорашній студент), в якої чітко сформована мотивація профспіл­кового членства.

Зрозуміло, що 100-відсоткового результату ми не побачимо, ос­кільки немає 100-відсоткового коефіцієнту корисної дії, але якщо ми побачимо перелом тенденції до скорочення профспілкового членс­тва, то зможемо констатувати, що результат нашої роботи має по­зитивні ознаки.

На мій погляд, ця амбіціозна ме­та вартує наших зусиль та ресур­сів. Акцентую увагу учасників фо­руму, саме конкретних цільових та системних зусиль по всій проф­спіл­ковій організації, а не формаль­них чи локальних заходів для нашої статистики. Якщо не ставити амбі­ці­оз­них цілей, то ми не зможемо перейти на якісно новий, сучасний рівень профспілкової роботи.

Прошу учасників форуму під­тримати мене в цьому складному питанні. Якщо є заперечення, то, будь-ласка, давайте подискутуємо з цього питання.

Перейдемо до другого питання: «Наскільки молодіжна політика є пріоритетним напрямком профспіл­кової діяльності?» Площина від­повіді на це питання полягає, на мій погляд, у нашому баченні перспектив розвитку професійної спілки. І це стосується навіть не середньо строкової перспективи. Це питання має значення для ближнього строкової перспективи розвитку. З моменту, коли виникло вперше питання мотивації проф­спілкового членства, виник вис­новок, що професійної спілка по­требує своєї модернізації.

Те, що професійна спілка потре­бує модернізації вже не викликає жодних спорів чи протистоянь по­зицій. Йде активний пошук способів та методів модернізації. На IV-й звітно-виборній конференції Львів­ської обласної організації проф­спілки ми запропонували цей по­шук здійснювати на базі нової стра­тегії розвитку професійної спілки працівників охорони здо­ров’я України.

Молодіжна політика, яка охоп­лює своїм організаційним впливом перспективну частину спілчан та задіює практично всі ресурси проф­спілкової організації – є системною складовою час­тиною цієї стратегії.

Реалізація молодіжної політики як ніякий жодний інший напрямок профспілкової роботи потребує від нас пошуку нових форм і методів. Можливо за таких умов саме мо­лодіжна політика й буде одним з основних методів модернізації профспілки?

Якщо ми дійдемо висновку, що молодіжна політика повинна вклю­чати цільову та професійну підго­товку профспілкових менеджерів нового покоління, то, реалізовуючи цю мету, ми неодмінно перегля­немо всю теоретичну та практичну базу діяльності профспілкової організації, принаймні, на предмет визначення програми підготовки молодих профспілкових активістів. Така ревізія, неодмінно, виявить ті методи і форми роботи, які вже застарілі та не відповідають умовам сьогоднішнього дня.

Отже, реалізовуючи молодіжну політику завтра, ми зможемо вчас­но отримати шанс внести нові па­раметри в організаційну культуру профспілки, визначити нові пріори­тети профспілкової діяльності, пе­ре­групувати свої ресурси, усучас­нити методи своєї роботи, органі­заційно зміцнити професійну спіл­ку, запровадивши нові стан­дарти профспілкової роботи. Ін­шими сло­вами, ми отримаємо шанс про­вести системну модернізацію про­фесійної спілки.

На наш погляд, більш системно в рамках реалізації нової стратегії розвитку профспілки необхідно підійти до питання аналізу організа­ційної культури профспілки. Буде корисним та доцільним в рамках цієї роботи звернути уваги на такі питання:

1) проголошені цінності проф­спілки;

2) формальна філософія проф­спілки;

3) правила поведінки профспіл­кової роботи; «обмеження»;

4) інтеграційні символи проф­спілки;

5) манера взаємодії спілчан та профспілкових організацій один з одним, з профспілкою в цілому, з іншими сторонніми особами;

6) методи і технічні прийоми, використовувані для досягнення статутних завдань профспілки;

7) правила та умови наступ­ництва поколінь;

8) ментальні моделі профспілки як одиниці досвіду.

Професійна спілка, в межах реалізації молодіжної політики, повинна проголосити соціальну цін­ність молодого працівника галузі охорони здоров’я України. Таким чином, ми започаткуємо новий елемент організаційної культури.

Декілька слів щодо стандарти­зації профспілкової роботи. Про­фесійна спілка, реалізовуючи свою статутну діяльність, спирається на активність профспілкових акти­вістів, на їх творчий потенціал та громадянську свідомість. Об’єк­тивно неможливо змусити людину бути профспілковим активістом. Це важка робота. І цю роботу треба робити професійно, лише енту­зіазму та уявлення про соціальну справедливість для такої роботи замало. Саме професійного під­ходу до профспілкової роботи вимагає від нас правило ефек­тивного та раціонального вико­ристання профспілкових ресурсів, цього від нас вимагають спілчани, цього ж очікують роботодавці. Значить, ми зобов’язані дати нову професійну основу для діяльності профспілкових активістів. І ми можемо розпочати це робити з мо­лоддю, тобто з початківцями проф­спілкового руху. Доречі, навчити «з нуля» завжди простіше, ніж пере­кваліфікувати. Це аксіома.

Наведу такий приклад. Усі по­годжуються з тим, що проф­спілкова організація не може ефективно діяти, якщо немає зворотного зв’язку з спілчанином, тобто проф­спілковий орган, який не є пер­винним в профспілковій структурі, повинен створити всі умови для виявлення думки та її отримання від кожного учасника профспілкової організації. Проф­спілковий лідер, якщо хоче мати авторитет, зобо­в’язаний спілку­ватись з спілчанами безпосе­редньо, а не лише через найманих працівників профспілки. Іншого способу, ніж забезпечити ці умови з допомогою Інтернет-ре­сурсу та електронної пошти наука ще не придумала. А тепер, будь-ласка, подивіться на ситуацію з впрова­дженням Інтернет-сайту профспіл­ки кожний по своїй ор­ганізації… Далеко не у всіх органі­заціях цей веб-сайт працює на сьогоднішній день. І це при тому, що практично усі проголосували на пленумі ЦК профспілки декілька місяців тому назад за те, щоби цей проект був виконаний в найближчі терміни.

У нас вже є практика спілку­вання з головами профспілкових комітетів по електронній пошті. Усі відзначають, що це зручно і опера­тивно: написав листа, отримав відповідь; нікуди йти не треба, папір також витрачати не треба, поштові витрати відсутні. Однак, практику­ють це лише профспілкові акти­вісти, які мають профспілковий стаж, як правило, до 5-ти років, а члени молодіжної ради практику­ють це 100-відсотково; вони й не хочуть бігати по кабінетах, оскільки не бачать в цьому сенсу: те саме можна отримати по пошті. Можливо в Ваших організаціях інакше, але чи інша тенденція ? Переконаний, що питання риторичне. Висновки напрошуються самі по собі.

Однак, у цьому аспекті хочу окремо наголосити, що реалізація молодіжної політики не повинно тлумачитись як латентний конфлікт молодого і старшого покоління проф­спілкових активістів. Гармо­нізація управління профспілковими справами може й повинна здійс­нюватись виключно на засадах наставництва з урахуванням по­треб спілчан на сьогоднішній день. Першочерговою для кожного пра­цівника профспілки є потреба спілчан адекватно протидіяти будь-яким порушенням законних тру­дових прав, домагатись гідного рівня оплати праці членів проф­спілки. Усі інші питання слугують виключно способом реалізації цієї потреби.

Визначення молодіжної політики як пріоритетного напрямку проф­спілкової діяльності не є само­ціл­лю, а способом модер­нізації проф­спілки. Судіть самі. Чому треба навчити молодих профспіл­кових активістів? Як мінімум, це основам:

– трудового права України;

– економічної теорії;

– управління та лідерства;

– соціології;

– наставництва;

– конфліктології;

– ораторського мистецтва;

– маркетингу.

І це ще не вичерпний перелік. Якщо ми сформулюємо програму навчання для школи молодого профспілкового активіста, ми тим самим розпочнемо стандартизацію профспілкової роботи, через по­требу у знаннях визначимо вимоги до профспілко­вого активіста сьо­год­нішнього дня. Тобто, ми прове­демо кадрову модернізацію проф­спілки як один з етапів реалізації нової стратегії розвитку. Таким чином, наприклад, прийом тру­дящих профспілковим працівником буде проводитись по єдиній, науково-обґрунтованій методиці у кожній профспілковій організації. Переконаний, що це посилить ефек­тивність проф­спілкової робо­ти, оскільки на якість роботи мен­ше буде впливати особистісний чинник.

Ефективна молодіжна політика профспілки повинна передбачати активне включення молоді в роботу органів управління профспілковими справами усіх рівнів. Якщо для мо­лоді немає місця в органах управ­ління профспілкою, якщо молодь «надійно дистанційована» від прийняття реальних рішень, які ви­зна­чають роботу профспілкової організації, в т.ч. в питаннях кад­рової та бюджетної політики проф­спілки, в питаннях врегулю­вання колективних трудових спорів, то, може, їй така профспілка просто не потрібна? Чим скоріше ми дамо відверту відповідь на це питання, тим більше шансів утримати молодь в лавах профспілки.

У аспекті скорочення дистанції між молоддю та реальним управ­лінням профспілковими справами усіх рівнів управління нам треба прийняти один раз принципове рішення. Реальним механізмом для цього, на наш погляд, є:

– запровадження практики ро­боти президій регіональних та цент­рального органу управління профспілкою з участю відповідних молодіжних рад,

– закріплення за молодими проф­­­спілковими активістами окре­мих напрямків статутної діяльності профспілки (зокрема, інформати­зація роботи проф­спілки, організа­ція оздоровлення та змістовного дозвілля),

– квотування місць для молоді в усіх представницьких органах профспілки, конференціях, з’їзді.

Підсумовуючи вищенаведене, хочу відзначити. Сьогодні ми прове­демо не просто масштабний захід, це тематичний форум. Унікальність цієї форми колективної роботи історично полягає в тому, що ми дискутуємо про пріоритетні завдан­ня роботи. Ми не пов’язані жорст­ки­ми рамками регламенту чи су­бор­динації. Головна мета нашого зібрання об’єктивно і неупере­джено подивитись на стан справ профспілкової роботи з молоддю, обмінятись досвідом, дійти згоди по основних питаннях молодіжної по­літики, прийняти план подальших дій.

Резолюція форуму не має пра­во­вого значення, але авторитетний склад його учасників є гарантією для включення резолюції форуму в юридично обов’язкові рішення профспілкових органів всіх рівнів.

Андрій Варава, голова молодіжної ради Львівської обласної організації Професійної спілки працівників охорони здоров’я України

 

Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.04.17
IІІ етап Вікторини "Охорона праці у закладах охорони здоров’я - 2017"
13.04.17
ВІТАННЯ!
усі новини

Календар подій

Попередні April - 2017 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 0102
03040506
07
0809
10
11
1213141516
17181920212223
252627282930

Фотодокументи