Пам‘яті колеги
3 липня 2009 року пішов з життя Олег Володимирович Матвійчук, багаторічний заступник головного лікаря Львівської клінічної психіатричної лікарні.
Олег Володимирович народився у 1917 році в сім’ї священика отця Володимира та сестри милосердя Антоніни.
Олег Володимирович закінчив гімназію, три курси Варшавської академії стоматології, у 1949 році – Львівський медичний інститут.
У 1949-1952 рр. працював завідувачем районного відділу охорони здоров’я в Теремнівському районі на Волині, завідувачем статистичного сектору Волинського облздороввідділу та за сумісництвом – хірургом.
З 1952 року працював ординатором, завідувачем відділення, заступником головного лікаря з медичної частини Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні. За час його 27-річної праці в лікарні були зразково налагоджені діагностична, лікувальна робота, лікувальне харчування.
З його активною участю були відкриті два сомато-геріартричних, реанімаційне відділення, консультативна поліклініка, музей лікарні, організовані психологічна служба, обласний епілептологічний центр.
Високий професіонал Олег Володимирович був обізнаний у психіатрії, судовій психіатрії, терапії, патанатомії, медичній статистиці.
Суворий, послідовний, вимогливий передусім до себе, Олег Володимирович був людиною легендарної об’єктивності, справедливості та безкорисливості. Його зауваження ніколи не були образливими, не принижували гідності людей.
Християнин, щирий патріот України зі зразковою українською мовою, він не змінив упродовж життя своїх принципів та переконань.
Олег Володимирович прожив 60 років у любові та злагоді з дружиною Ганною Михайлівною, виростив двох дітей, трьох онуків, всі вони пов’язані з різними галузями медицини: закінчили, працюють або навчаються у Львівському медичному університеті імені Данила Галицького. Син Богдан – професор, завідувач кафедри хірургії, донька Наталя – старший викладач кафедри латинської мови, онуки Олег – кандидат медичних наук, асистент кафедри хірургії, Ярема – фармацевт, Христина – студентка стоматологічного факультету.
У 1997 році Олег Володимирович пішов на заслужений відпочинок. Проте на пенсії займався громадською роботою, брав участь в організації товариства «Холмщина», був одним з його керівників, видав роботу «Доля українських храмів Холмщини, Підляшшя». Його не зламало важке захворювання, він жваво цікавився подіями в суспільстві, в лікарні, на які мав свої принципові погляди.
Звістку про відхід з життя Олега Володимировича співробітники лікарні зустріли майже однаково: «як шкода», «епоха лікарні», «світла людина, світлий розум».
Таким Олег Володимирович і залишиться у пам’яті всіх, хто його знав та глибоко поважав.
За дорученням колективу КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»
лікар Борис Шапіро
Профспілка працівників охорони здоров'я України
Оплата праці
Права працівників
Преса
Дайджест
Приймальня голови молодіжної ради
