Виступ на колегії МОЗ 5 серпня 2010 року
Шановний Зіновію Миколайовичу!
Шановні учасники колегії!
Галузь охорони здоров’я і її працівники цілодобово стоять на сторожі здоров’я та життя кожної людини наперекір всім проблемам та труднощам.
Та чи задоволені сьогодні люди станом справ в медицині? Мабуть – ні. Так як не задоволені станом промисловості чи сільського господарства. Але ж одяг можна завезти з Туреччини, дитячі іграшки з – Китаю, м'ясо - із Польщі, а здоров’я імпортувати неможливо!
Сьогодні, як ніколи, охорона здоров’я потребує змін, вдосконалення та реформ. Але без значних фінансових інвестицій з боку держави не обійтися. І доки фінансування вітчизняної медицини буде гіршим в десятки разів, ніж в європейських країнах, говорити про її європейський шлях розвитку проблематично. Ця істина підтверджуються на практиці – передові держави, вкладають в реформи охорони здоров’я значні кошти. Колись дбали про медика і у нас – про це свідчить документ датований 70- ми роками ХІХ століття - « Кошторис утримання земського лікаря в м. Чернігові»: заробітна плата лікаря – 2000 рублів на рік. Для прикладу: корова тоді коштувала 2 рублі. Передбачалося утримання за казенний кошт екіпажу лікаря, оплата обслуги: садівника, економки, візника. Прописані були окремим рядком витрати на відпочинок лікаря в Криму влітку, кошти на придбання літератури та участь в наукових конференціях – 40 рублів ( 20 корів).»
Ось так – земство, як орган місцевої влади, переймалося життям ескулапа: не агітувало в газетах за лікаря, не писало національних програм розвитку – воно просто давало гроші.
Сьогодні ж становище людей в білих халатах щодо умов та оплати праці, добробуту в цілому є критичним. Адже,
«Якщо медик працює на одну зарплату – немає чого їсти, якщо працює на дві зарплати – немає коли їсти.»
Обіцянка влади підняти заробітну плату «в рази» - поки залишається нездійсненою. Законом України про Держбюджет в 2010 році передбачається збільшити розмір мінімальної заробітної плати на 53 грн. або 6 %. При тому, що рівень інфляції на 2010 рік заплановано на рівні13,1%.
Для бюджетної сфери ситуація взагалі катастрофічна: продовжується дискримінація в оплаті праці її працівників; посадовий оклад розраховується з ставки першого тарифного розряду за ЄТС, який майже в 2 рази менший за законодавчо визначений рівень мінімальної заробітної плати(570/888).
Урядом фактично узаконено «зрівнялівку» в оплаті праці. Сьогодні встановлення посадових окладів на рівні мінімальної зарплати працівникам з І по 7 тарифний розряд вже призвело до порушення міжпосадових та міжкваліфікаційний співвідношень в оплаті праці, повної руйнації основних засад ЄТС. За таких умов втрати заробітної плати медиків сягають від 800 до 1400 грн. щомісячно. Неприйнятною є ситуація, коли і такий заробіток не виплачують вчасно. Навіть якщо це - поточна заборгованість.(Київська,м.Львів,м.Харків)
А з підвищенням в 1,5 рази ціни на газ життя медичних працівників, особливо сільської місцевості значно погіршиться. Жодні соціальні допомоги, субсидії чи пільги не компенсують морального приниження працездатного громадянина, неспроможного своєю працею забезпечити гідний рівень життя власній родині.
Ця ситуація вкрай обурює медичних працівників, бо здобутий фах лікаря та відповідальність за людське життя, оцінюється державою на рівні некваліфікованої праці. А після 30 років такої «вахти у білому халаті» чекає ще й мізерна пенсія.
Понад 8 років знадобилося на встановлення медпрацівникам надбавки за вислугу років. Це питання було одним із головних під час розв'язання колективного трудового спору Профспілки з урядом. На жаль, прийняті постанови (№ 910 та № 1418) не в повній мірі врегульовують питання зарахування стажу і потребують внесення відповідних змін. Найбільше нарікань надходить від фармацевтичних працівників та працівників санітарно-епідеміологічної служби.
Напрацьований МОЗ та Профспілкою проект нової редакції цієї постанови не підтримано лише Міністерством фінансів.
Спротив з боку Міністерства фінансів зазнав і проект постанови, спрямований на підвищення заробітної плати медпрацівникам сільської місцевості, селищ міського типу та працівникам фтизіатричної служби.
Така ж доля спіткала й проекти постанов, напрацьовані Профспілкою, щодо виплати одноразової допомоги випускникам медичних ВУЗів, збереження середньої заробітної плати за сумісництвом при направленні на курси підвищення кваліфікації, встановлення надбавки за престижність праці. Це ті гарантії, які вже мають наші колеги освітяни. Тому їх запровадження для медичних працівників – це не чергові забаганки Профспілки, а справедливі вимоги по встановленню єдиних підходів в оплаті праці працівників бюджетних галузей.
На часі кадровий дефіцит, який гостро відчуває первинна ланка особливо на селі, ситуація ускладнюється віковою структурою лікарів : кожен 5-й досяг пенсійного віку, кожен 6-й досягне його у найближчі 5 років.
У переважній більшості сільських медичних закладів відсутнє обладнання для здійснення елементарних діагностичних процедур, повний комплект загально медичного оснащення наявний лише у кожного десятого ФАПу, кожній третій сільській амбулаторії, дільничній та районній лікарнях. Не забезпечені санітарним автотранспортом кожна друга сільська лікарська амбулаторія та майже кожен ФАП.
Відсутність житла, незадовільні умови праці та її низька оплата, неможливість розвитку лікаря як спеціаліста, оскільки сільради не виділяють кошти на курси підвищення кваліфікації звільнення лікарів пенсійного віку - найближчим часом призведуть до занесення сільського медика та лікаря первинної ланки до Червоної книги. А розраховувати на молодих спеціалістів-медиків, що вони поїдуть у село і райцентри місити болото і марнувати найліпші роки свого життя за таких умов не варто.
Більшість з порушених проблем потребують політичної волі, часу та фінансових ресурсів щодо їх вирішення.
Але є проблеми яких могло б і не бути. З 2003 року міністерством не розроблений та не затверджений Перелік посад працівників, яким мала б здійснюватися доплата при залученні їх до роботи по ліквідації епідемій і спалахів з інфекційних хвороб. (відповідно до вимог наказу Мінпраці від 2 червня 2003 року № 145 «Про умови оплати праці медичних працівників та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів з інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб»).
Сьогодні до Профспілки надходять численні скарги щодо неправомірних відрахувань із заробітної плати, пов’язаних із перерахунком сум індексації за січень-квітень 2010 року всупереч нормам статті 127 Кодексу законів про працю, яка містить вичерпний перелік підстав щодо здійснення відрахувань із заробітної плати. Хоча на момент нарахування індексації (в січні – квітні) всі дії були проведені в рамках закону.
Хочу звернути Вашу увагу, що за наслідками здійснюваного громадського контролю за додержанням законодавства про працю в І-у півріччі територіальними організаціями Профспілки в 614 закладах виявлено порушення трудових прав більше 14 тисяч медичних працівників. Це і незаконні звільнення з роботи, переведення працівників на неповний робочий день, скасування встановлених надбавок, доплат за роботу в шкідливих умовах праці .
Мають місце факти протиправних дій керівників які примушують працівників пенсійного віку переходити на контрактну форму трудового договору всупереч законодавству.
Ще одне болюче питання - це охорона праці в галузі. На нашу думку, вона на сьогодні не задовольняє ні працівників, ні пацієнтів.
Викликає стурбованість незадовільний стан матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я. Фізично зношене та морально застаріле обладнання.
Це стосується в першу чергу автомобільного транспорту, рентген-апаратів, прального обладнання, автоклавів, вентиляційних систем, навіть операційних столів, які через надмірний термін експлуатації, падають під час операцій, занепокоєння викликає також стан будівель та споруд закладів охорони здоров'я, 43 з яких за даними МНС України визнано аварійно небезпечними.
Саме через несправність системи з подачі кисню в палати, медикам Луганщини довелось порушуючи всі правила безпеки, заносити балони безпосередньо до реанімаційного відділення, що і призвело до надзвичайно важких наслідків.
Перевірки, які після трагедії було проведено інспекторами Держгірпромнагляду довели, що подібна ситуація не поодинока. Під час 1288 перевірок лікувальних закладів фахівцями Комітету виявлено понад 9225 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Майже 2885 одиниць обладнання тимчасово зупинено через порушення правил експлуатації. Здебільшого це - кисневі балони - 743 з яких, попри всі попередження, знаходились у приміщеннях лікарень.
Черговим випробуванням для наших працівників стала й цьогорічна спека. Відсутність протягом багатьох років фінансування на охорону праці призвело до того, що ми не спроможні забезпечити виконання навіть власних рекомендацій щодо здійснення заходів для послаблення несприятливої дії високої температури та створення належних умов праці працівникам особливо хірургічного профілю. Висока температура повітря, відсутність централізованих систем кондиціювання, охолодження та вентиляції негативно впливають на стан здоров’я, як персоналу закладів так і пацієнтів
Крім технічних чинників є недоліки на всіх рівнях і в організації роботи з охорони праці - це стосується проведення навчання, атестації, отримання дозволів, проведення безоплатних профілактичних оглядів для всіх категорій медичних працівників.
Вважаємо, що охороні праці приділяється недостатньо уваги, і роботу з цього напрямку необхідно суттєво покращити: потрібно удосконалити нормативно-правову базу з питань охорони праці галузі, розробити та впровадити галузеву систему управління охороною праці, створити у всіх закладах охорони здоров'я відповідні служби та належні умови.
Не вирішеним залишається і питання безпеки медичних працівників, особливо бригад швидкої медичної допомоги, від протиправних дій пацієнтів та сторонніх осіб, які на жаль мають системний характер.
Тут можна пригадати випадки що трапились в м. Києві, Запорізькій та інших областях. Так лікар бригади Запорізької СШМД, яка отримала в січні (11.01 2010 р.) важкі травми під час виїзду на виклик до циганської родини і досі остаточно не видужала.
В м. Києві починаючи з 2002, скоєно 119 нападів на працівників швидкої допомоги що призвели до втрати працездатності.
5.03.2010 р. лікар підстанції № 10 після удару ногою в груди отримала перелом хрящової частини та ребер.
28.06.2010 р. лікаря підстанції № 2 зіштовхнули зі сходової клітини внаслідок чого вона отримала складний перелом руки зі зміщенням уламків.
Профспілка неодноразово зверталася до ВРУ та КМУ щодо прийняття нормативних актів про відповідальність громадян за протиправні дії до медичних працівників при виконанні ними професійних обов’язків, але на жаль безрезультатно.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що дійсно у нас багато проблем, вони складні, злободенні, але кожен із нас має внести свій внесок в їх вирішення.
Сподіваємось, що існуюче порозуміння між Профспілкою та Міністерством охорони здоров’я, подальша тісна співпраця та консолідація наших зусиль сприятимуть визнанню і захисту професійних і соціальних прав та інтересів працівників галузі, відновленню престижу професії, зміні ставлення держави до галузі, коли у її працівників крім права на працю з’явиться реальне право на гідне життя.
Дякую за увагу