Якою має бути зарплата лікаря?
Якою має бути зарплата лікаря?!
Для всіх працюючих у галузі охорони здоров’я та й для суспільства у цілому очевидним є той факт, що оплата праці медичних працівників сьогодні є не те що несправедливою та мізерною. Вона – принижує людську гідність, зважаючи на високий рівень відповідальності, що пов’язаний із життям та здоров’ям людини.
В основній своїй масі заклади охорони здоров’я знаходяться у комунальній та державній власності, а тому питання розміру оплати праці визначається законодавством в межах бюджетних асигнувань. Зокрема, основними нормативно-правовими актами є постанова Кабінету Міністрів України №1298 від 20.08.2002 р. «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а також спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України №308/519 від 05.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення», який прийнятий на виконання зазначеної постанови.
Без сумніву, вказані акти не можуть суперечити законам – Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» та іншим, які встановлюють мінімальні гарантії з оплати праці.
На постійні вимоги Профспілки працівників охорони здоров’я України підвищити оплату праці працівникам охорони здоров’я, влада завжди відповідає однотипно: немає коштів.
Проте, якою ж все таки мала б бути сьогодні заробітна плата медичного працівника?
В цьому короткому аналітичному матеріалі ми намагалися з’ясувати не те, яким має бути розмір заробітної плати працівників охорони здоров’я з точки зору соціальної справедливості, виходячи із рівня складності, характеру праці та відповідальності, реального прожиткового мінімуму та рівня інфляції, - а суто математично, без будь-якого емоційного фактору, визначити, якою вона повинна бути згідно чинного законодавства України. На прикладі лікаря без категорії.
Структура оплати праці, зокрема посадовий оклад (тарифна ставка) медичних працівників, формується на підставі Єдиної тарифної сітки та дорівнює розміру тарифної ставки робітника першого тарифного розряду помноженого на тарифний коефіцієнт, який відповідає тарифному розряду працівника.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2.5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затвердженого наказом №308/519 від 5.10.2005р., лікар без категорії відноситься до 10 тарифного розряду, і йому відповідає тарифний коефіцієнт 1,82.
Згідно вимог статті 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна ставка робітника першого тарифного розряду встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. В свою чергу мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму (стаття 9 Закону).
З 01 квітня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати, як і прожитковий мінімум, становить 1094 грн. (Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік»).
Виходячи з цього, посадовий оклад лікаря без категорії не може бути меншим ніж 1991 грн. (1094 грн. х 1,82). Сьогодні ж він становить 1445 грн., оскільки Кабінет Міністрів України, визначив розмір тарифної ставки робітника І-го тарифного розряду чомусь в сумі 794 грн., що значно менше за розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, номінально різниця тарифної ставки, яку сьогодні недоотримує лікар без категорії складає приблизно 546 грн., а з вищою категорією – 681 грн.; лікар-хірург чи лікар загальної практики-сімейний лікар без категорії – 591 грн., а з вищою категорією -726 грн.
До слова, зміна до статті 13 Закону про оплату праці, внесена Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007, згідно якої оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань - визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008.
За таких умов, на розмір посадового окладу не впливає зміна розміру мінімальної заробітної плати, що має відбуватися автоматично. Так, з 1 липня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати становитиме – 1102 грн., з 1 жовтня – 1118 грн., з 1 грудня – 1134 грн.
Натомість, згідно Постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 у 2012 році тарифні ставки працівника 1 тарифного розряду становлять з 1 квітня - 794 гривні, з 1 липня - 802 гривні, з 1 вересня - 807 гривень, з 1 жовтня - 823 гривні, з 1 грудня - 839 гривень. Як бачимо, відбувається поступове символічне збільшення на кілька гривень.
Підвищення, доплати та надбавки застосовуються до тарифної ставки, а відповідно заробітна плата буде пропорційно зростати. Скажімо, якщо посадовий оклад збільшується за умовами праці, наприклад, на 50%, то заробітна плата лікаря без категорії повинна становити уже 2987 грн., а не 2168 грн., як є сьогодні. Таким чином, різниця складає уже 819 грн., а для лікаря загальної практики-сімейного лікаря з вищою категорією – 1089 грн.
І це ще не все. Вказані суми могли б бути ще вищими. Адже, і досі є чинною є норма пункту ж) статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка передбачає встановлення для медичних працівників в державних та комунальних закладах охорони здоров’я середніх ставок і посадових окладів на рівні не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості. Саме посадовий оклад лікаря без категорії орієнтовно дорівнює середній ставці в закладах охорони здоров’я. Так, згідно даних Державної служби статистики України середня заробітна плата по промисловості в березні 2012 року склала 3361 грн.
До-речі, зміни до даної норми, внесені Законом про Державний бюджет на 2008 рік від 28.12.2007р., згідно яких встановлення у державних закладах охорони здоров'я посадових окладів (тарифних ставок) здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, також були визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р.
В цей же час, згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення окремих законів, зокрема статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Хоча у своєму рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 щодо тлумачення норм Конституції України та Бюджетного кодексу України Конституційний суд України створив підґрунтя та обґрунтування правомочності такої норми, незважаючи навіть на те, що такі висновки прямо суперечать попередньому рішенню цього ж суду.
Оскільки держава бере на себе певні зобов’язання через прийняття відповідних законів, вона повинна їх і виконувати. Адже, в Конституції проголошено, що Україна є правовою державою, в якій визнається та діє верховенство права. А стосовно бюджетного фінансування, то самі по собі бюджетні асигнування не є правовою підставою оплати праці, а лише її джерелом.
При цьому варто згадати, що ще жодного року не виконувалася норма фінансування охорони здоров’я на рівні не менше 10 відсотків ВВП, що передбачена Основами законодавства України про охорону здоров’я. Цей показник сьогодні не становить навіть і половини необхідних видатків. А це, погодьтеся, питання не стільки наявності в держави фінансових ресурсів, як справедливого та, головне, законослухняного їх розподілу.
За таких умов влада (мається на увазі органи влади в цілому без будь-якої персоніфікації) повинна стати відповідальною та повернутися обличчям до «людей у білих халатах». В протилежному випадку зрив соціальної напруженості в сфері охорони здоров’я неминучий.
P.S. Як говориться - лише під лежачий камінь вода не тече, і постійна та цілеспрямована робота Профспілки працівників охорони здоров’я України, спрямована на покращення оплати праці медичних працівників, дає свої результати. Зокрема, з 2010 року виплачується надбавка за вислугу років, з 2012 року матеріальна допомога на оздоровлення, з 1 липня 2011 року для працівників протитуберкульозних закладів встановлені підвищення посадових окладів на 60 та 30 відсотків у зв'язку із шкідливими і важкими умовами праці, а також надбавка за тривалість безперервної роботи у розмірі до 60 та 40 відсотків посадового окладу залежно від стажу роботи на відповідній посаді. Починаючи з 2013 року, працівники протитуберкульозних закладів отримають право на обов’язкову щорічну матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. В 2011 році постановою Кабінету Міністрів України передбачено одноразову адресну грошову допомогу у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати для випускників медичних ВНЗ, які уклали договір на роботу в первинній ланці охорони здоров’я. До-речі, пришвидшення зростання, хоч і незначного, розміру першого тарифного розряду протягом 2012 року також було прийнято КМУ на вимогу профспілок бюджетної сфери.
На черзі – виконання вимог щодо зрівняння першого тарифного розряду із мінімальною заробітною платою, встановлення надбавки та доплат за престижність професії, сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, виплата «оздоровчих» всім працівникам закладів охорони здоров’я і т.д. Те, що вони рано чи пізно будуть задоволені, сумніву немає. Питання - коли?
Андрій Олійник
юрист Львівської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України
Профспілка працівників охорони здоров'я України
Оплата праці
Права працівників
Преса
Дайджест
Приймальня голови молодіжної ради
