Допомога на оздоровлення для медичних та фармацевтичних працівників з 1 січня 2012 року

Допомога на оздоровлення для медичних та фармацевтичних працівників з 1 січня 2012 року буде обов'язковою виплатою

Нагадаємо: п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови №308/519), керівникам закладів охорони здоров'я надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам мате­ріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше одного посадового окладу на рік (крім матеріальної допомоги на поховання).

Інакше кажучи, сьогодні матеріальна допомо­га (у тому числі на оздоровлення) для медичних і фармацевтичних працівників не є обов'язковою виплатою. Якщо фонду оплати праці, затверджено­го в кошторисі, на виплату матеріальної допомоги недостатньо, то її може бути виплачено в розмірі меншому, ніж посадовий оклад, або не виплачува­тися взагалі.

Абзацом 4 п. 2 постанови № 524 з 1 січня 2012 року медичним і фармацевтичним праців­никам державних та комунальних закладів (уста­нов) передбачена виплата допомоги на оздоров­лення в розмірі посадового окладу при наданні основної щорічної відпустки. Це означає, що для таких працівників допомога на оздоровлення буде обов'язковою виплатою і кошти на її виплату необхідно буде передбачати в кошторисі доходів і видатків закладу охорони здоров'я.

Нагадаємо: до медичних і фармацевтичних пра­цівників належать особи, які допущені до медичної і фармацевтичної діяльності, зокрема:

1) професіонали з повною вищою медичною та фармацевтичною освітою;

2) фахівці з базовою та неповною медичною освітою. Нагадаємо, що згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.06.2010 р. № 327, та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я», затвер­дженим наказом МОЗ від 29.03.2002 р. №117, до них належать:

- молодші спеціалісти, що здобули неповну вищу медичну освіту, яку забезпечують училища, технікуми, віднесені до вищих закладів освіти І рівня акредитації;

- бакалаври, що здобули базову вищу медичну освіту, яку забезпечують коледжі та інші вищі закла­ди освіти II рівня акредитації (ст. 43 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-ХІІ та ст. 6, 7, 8 Закону України «Про вищу освіту» від 17.02.2002 р. № 2984-111).

Крім того, до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу до­пускаються особи з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які передбачені наказом МОЗ від 25.12.92 р. № 195 (далі — наказ № 195), а саме:

- професіонали за спеціальностями «біологія», «фармація», «хімія», «хімія-фармація», «біохімія», які пройшли спеціальну підготовку та отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, що дає право обіймати посаду лікаря-спеціаліста, та можуть пра­цювати на посадах лікарів-лаборантів, у тому числі на посаді завідувача лабораторії (п. 8розд. II наказу № 195 та примітка до нього);

- фахівці, які закінчили вищий або середній спе­ціальний навчальні заклади та здобули фізкультурну освіту, можуть працювати на посадах інструкторів з лікувальної фізкультури та сестер медичних з ма­сажу (п. 11 розд. Ill наказу № 195);

- фахівці, які закінчили середній спеціальний навчальний заклад за спеціальністю «лаборант­ська справа» (техніки-хіміки) та можуть працювати на посадах лаборантів санітарно-профілактичних закладів (л. 8 розд. Ill наказу № 195)-,

- фахівці, які закінчили рентгенівський або ме­дичний електротехнічний технікум за спеціальністю  «рентгенотехнік», можуть працювати на посадах рентгенолаборантів (л. 9 розд. Ill наказу № 195)]

— фахівці, які закінчили медико-біологічний фа­культет вищих навчальних закладів, здобули вищу освіту за спеціальностями «біофізика», «кіберне­тика» і «біохімія» та були зараховані на лікарські посади до закладів охорони здоров'я до 01.04.95 р. згідно з вимогами наказу № 195 і зберігають право на подальшу роботу на лікарських посадах тих же найменувань.

Крім того, для працівників, яких було зараховано до 01.01.93 р. на посади середніх медичних пра­цівників до закладів охорони здоров'я згідно з ви­могами наказів МОЗ СРСР від 09.09.64 р. № 496 (додаток3), від 21.10.74 р. № 990та від 13.07.89р. № 418, збережено право роботи на цих посадах. До таких працівників належать особи, які закінчили річні курси з підготовки медичних сестер для дитячих ясел та допущені до роботи на посадах постових сестер медичних у будинках дитини, дієтичних сес­тер у молочних кухнях, медичних сестер у полікліні­ках (поліклінічних відділеннях) з обслуговування ді­тей дошкільних установ, інструкторів-дезінфекторів. У подальшому зарахування на ці посади можливе лише за умови здобуття відповідної медичної освіти (л. 1 примітки до розд. Ill наказу № 195).

На професіоналів з вищою немедичною осві­тою, допущених до медичної діяльності, перелік спеціальностей яких затверджено наказом МОЗ від 12.08.2009 р. № 588, дія постанови № 524 не поширюється. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення таким працівникам здійснюється згідно з вимогами п. 5.11 Умов № 308/519.

Подією, у зв'язку з якою призначається допомога на оздоровлення, є щорічна основна відпустка. Це означає, що в разі виходу в додаткову відпустку, від­пустку для догляду за дитиною до трьох років тощо допомога на оздоровлення не надається.

Далі в таблиці розглянемо особливості надання ма­теріальної допомоги залежно від конкретної ситуації.