Допомога на оздоровлення - Анжела Купліванчук
Виплата допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам
Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення медичним та фармацевтичним працівникам до 2012 року залежала від фінансового стану закладів охорони здоров'я. Іншими словами — була необов'язковою. З'ясуємо, як заклади охорони здоров'я мають виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення, починаючи з 2012 року.
Які категорії працівників медичних закладів мають право на матеріальну допомогу щодо оздоровлення?
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298) та пункту 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, що затверджені спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 (далі — Умови № 308/519), керівникам бюджетних закладів (установ) надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.
Зауважимо, Умови № 308/519 поширюються на відповідні категорії працівників усіх бюджетних установ, зокрема на працівників закладів охорони здоров'я.
Гарантію для працівників закладів охорони здоров'я передбачено лише у межах фонду заробітної плати.
Формування обсягів фонду заробітної плати працівників комунальних закладів охорони здоров'я здійснюється самостійно місцевими органами влади при формуванні показників видатків місцевих бюджетів на відповідний рік.
Частиною третьою пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524 (далі — Постанова № 524) з 01.01.2012 медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) передбачена виплата на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.
Виплата допомоги на оздоровлення є обов'язковою і має плануватися у кошторисах закладів охорони здоров'я.
Медичними і фармацевтичними працівниками можуть бути особи, які мають допуск до медичної і фармацевтичної діяльності, а саме:
• професіонали з повною вищою медичною і фармацевтичною освітою;
• спеціалісти з базовою і неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою.
Крім того, до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу допускають осіб з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які отримали підготовку і звання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, передбачених Переліком вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1992 № 195 (далі — Перелік закладів), а саме:
професіонали за спеціальностями «Біологія», «Фармація», «Хімія», «Біохімія», «Економіка», які пройшли спеціальну підготовку і отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, що дає право обіймати посаду лікаря-спеціаліста та можуть працювати на посадах лікарів-лаборантів, зокрема на посаді завідувача лабораторією (п. 8 розділу І Переліку закладів та примітка до нього);
• фахівці, які закінчили вищий або середній спеціальний навчальні заклади та набули фізкультурну освіту, можуть працювати на посадах інструкторів з лікувальної фізкультури та сестер медичних з масажу (п. 11 розділу III Переліку закладів);
• фахівці з економічною освітою, економіко-статистичною, інженерно-економічною і статистичною освітою після закінчення середнього спеціального навчального закладу, вищого навчального закладу із строком навчання 4 роки і більше мають право працювати на посадах статистиків медичних (п. 13 розділу III Переліку закладів);
• фахівці, які закінчили середній спеціальний навчальний заклад за спеціальністю «Лабораторна справа» (техніки-хіміки), можуть працювати на посадах лаборантів санітарно-профілактичних установ (п. 8 розділу III Переліку закладів);
• фахівці, які закінчили рентгенівський або медичний електротехнічний технікум за спеціальністю «рентгенотехнік», можуть працювати на посадах рентгенолаборантів (п. 9 розділу III Переліку закладів);
• фахівці, які закінчили медико-біологічний факультет вищих навчальних закладів, набули вищу освіту за спеціальностями «Біофізика», «Кібернетика» і «Біохімія» і були зараховані на лікарські посади в заклади охорони здоров'я до 01.04.1995 згідно з Переліком закладів, та зберігають право на подальшу роботу на лікарських посадах тих же найменувань (п. 1 примітки розділу І Переліку закладів).
Крім того, для працівників, яких було допущено до роботи в установах охорони здоров'я до 01.01.1993 на посадах середніх медичних працівників згідно з наказами Міністерства охорони здоров'я СРСР від 09.09.1964 № 496 (додаток 3), від 21.10.1974
№ 990 та від 13.07.1989 № 418, збережено право роботи на цих посадах. До таких працівників належать особи, які закінчили річні курси з підготовки медичних сестер для дитячих ясел та допущені до роботи на посадах постових сестер медичних у будинках дитини, дієтичних сестер у молочних кухнях, медичних сестер у поліклініках (поліклінічних відділеннях) з обслуговування дітей дошкільних установ, інструкторів-дезінфекторів. У подальшому зарахування на ці посади було можливим лише за умови набуття відповідної медичної освіти (п. 1 примітки до Переліку закладів].
На професіоналів з вищою немедичною освітою, перелік спеціальностей яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я» від 12.08.2009 № 588, дія Постанови № 524 не поширюється. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення таким працівникам провадиться відповідно до пункту 5.11 Умов № 308/519.
Підставою для виплати допомоги на оздоровлення є надання щорічної відпустки.
В якому розмірі виплачують допомогу на оздоровлення?
Матеріальна допомога на оздоровлення, передбачена Постановою № 524, виплачується медичним і фармацевтичним працівникам у розмірі посадового окладу (з підвищеннями), визначеного у графі 12 тарифікаційного списку
Відповідно до пункту 1.5 Умов № 308/519 розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначають за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої Постановою № 1298, що встановлюють професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам — кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, і відображають у тарифікаційному списку.
У графі 12 тарифікаційного списку вказують посадовий оклад з підвищеннями, розмір якого, у свою чергу, зазначають у графі «Посадовий оклад (грн.)» штатного розпису згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 № 228 та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 № 57.
Чи надають матеріальну допомогу на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють за сумісництвом?
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102і Кодексу законів про працю України від 10.12.1971). Посадовий оклад, надбавки та доплати до нього сумісникам нараховують, виходячи з установлених для займаних ними посад умов оплати праці. Допомога на оздоровлення сумісникам виплачується на загальних підставах, якщо інше не передбачено окремими нормативними актами.
Згідно з пунктом 6 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Для медичних і фармацевтичних працівників, які працюють за сумісництвом, обмежень щодо виплати допомоги на оздоровлення не встановлено.
Тож на роботі за сумісництвом медичні і фармацевтичні працівники також можуть розраховувати на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки у межах фонду заробітної плати відповідно до пункту 5.11 Умов № 308/519.
Чи компенсують невиплачену допомогу на оздоровлення при звільненні?
За бажанням медичного (фармацевтичного) працівника у разі звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням (ст. З Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996№ 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки). У такому разі медичному працівнику нараховують відпускні та надають допомогу на оздоровлення. Адже згідно з частиною третьою пункту 2 Постанови № 524 медичним (фармацевтичним) працівникам виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. І ця виплата є обов'язковою.
Якщо працівник, перебуваючи у щорічній відпустці, подав заяву на звільнення, а йому вже виплачено матеріальну допомогу до відпустки, то при остаточному розрахунку виплачену йому матеріальну допомогу не утримують
Відповідно до статті 24 Закону про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. При звільненні компенсація за невикористану матеріальну допомогу не виплачується.
Надання матеріальної допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів: відповіді на запитання, що виникають найчастіше
| |
Чи обов'язково у разі поділу відпустки надавати допомогу на оздоровлення лише до основної частини відпустки (тривалість якої становить не менше 14 календарних днів) ? | Ні, не обов'язково. Допомога на оздоровлення надається один раз на рік до будь-якої частини щорічної відпустки. Законодавство не містить вимоги щодо виплати допомоги на оздоровлення лише до основної частини відпустки, яка становить не менше 14 календарних днів? |
Чи має право на допомогу на оздоровлення працівник, який працює у закладі менше року? | Так, має. Жодних обмежень у наданні допомоги на оздоровлення, пов'язаних з тривалістю роботи у закладі, законодавством не встановлено. |
Чи має право на допомогу щодо оздоровлення працівник, якому надається щорічна основна відпустка з подальшим звільненням? | Так, має. Працівник, якому за його бажанням перед звільненням надається невикористана щорічна основна відпустка, має право отримати допомогу на оздоровлення |
Чи слід утримувати виплачену допомогу на оздоровлення, якщо під час наданої відпустки працівник звільняється? | Ні. При остаточному розрахунку виплачена матеріальна допомога не утримується |
Чи потрібно при звільненні разом з компенсацією за невикористану відпустку виплатити й неотриману у поточному календарному році допомогу на оздоровлення? | Ні. При звільненні працівнику виплачується грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки та відпустки працівникам, які мають дітей. Однак при звільненні неотримана матеріальна допомога на оздоровлення не компенсується та не виплачується |
Чи мають право на допомогу на оздоровлення сумісники? | Так, мають. Для медичних і фармацевтичних працівників, які працюють за сумісництвом, обмежень щодо виплати допомоги на оздоровлення не встановлено. Допомога на оздоровлення на роботі за сумісництвом може надаватися керівником у межах фонду заробітної плати згідно з пунктом 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, що затверджені спільним наказом Міністерства праці України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 |
Чи впливає оголошена працівнику догана на виплату допомоги щодо оздоровлення? | Ні, не впливає. Згідно зі статтею 151 Кодексу законів про працю України протягом строку д дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Однак, виплата допомоги на оздоровлення не належить до заходів заохочення. Тож застосування до працівника дисциплінарного стягнення у вигляді догани не є підставою для відмови в наданні допомоги на оздоровлення ії |
Чи можна виплачувати допомогу на оздоровлення у разі, якщо працівнику надається відпустка за попередній робочий рік | Допомогу для оздоровлення виплачують один раз на рік у межах фонду оплати праці незалежно від того, за який робочий рік працівнику надано щорічну відпустку |
Чи можна виплачувати допомогу на оздоровлення двічі на рік, якщо |в одному календарному році працівник двічі (за різні робочі роки) йде у щорічну основну відпустку? | Ні, допомогу для оздоровлення виплачують один раз на рік у межах фонду оплати праці |
Чи можна виплатити допомогу і оздоровлення, якщо працівнику надається додаткова щорічна відпустка за особливий характер праці? | Ні, не можна. Виплату допомоги для оздоровлення передбачено лише при наданні щорічної основної відпустки |
Чи потрібно у заяві про надання щорічної основної відпустки зазначати йому виплату допомоги на оздоровлення? | Так, потрібно, оскільки працівник може поділити відпустку на частини або використати в одному календарному році щорічні основні відпустки за різні робочі роки? |