Детальніше

Відповідь МОЗ професійній спілці

Міністерство охорони здоров'я України разом з Державною установою «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України» розглянуло лист Професійної спілки працівників охорони здоров'я України від 28.12.2020 № 04-09/299 та повідомляє.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу V Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 03 серпня 2020 року № 1777, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1110/35393 (далі - Заходи), засоби індивідуального захисту при проведенні догляду за пацієнтами можуть виконувати бар'єрну і фільтрувальну функції, використовуватися окремо або в комбінації для захисту слизових оболонок, дихальних шляхів, шкіри і одягу від контакту з інфекційними агентами. Вибір засобу індивідуального захисту має ґрунтуватися на характері взаємодії з пацієнтом та/або вірогідному шляху інфікування.

Керівник закладів охорони здоров'я (далі - ЗОЗ) або установ / закладів надання соціальних послуг / соціального захисту населення (далі - ЗСЗ) забезпечує наявність і запас засобів індивідуального захисту та проводить навчання працівників щодо їх використання на робочих місцях у відповідності до Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року

№ 1804, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2018 року за № 1494/32946.

Згідно з додатком 1 до Заходів, при проведенні догляду за пацієнтами з тяжким гострим респіраторним синдромом (далі - ТГРС), у тому числі коронавірусною хворобою (COVID-19), слід застосовувати повітряні, крапельні, контактні та стандартні заходи захисту. Повітряним заходам захисту слід надавати перевагу над крапельними, якщо вони доступні. Хворих слід госпіталізувати в палати ізоляції пацієнтів з аерогенними інфекціями.

При догляді за хворими (перебування в зоні пацієнта) слід використовувати респіратори класу захисту не нижче FFP2 (маску, якщо респіратор недоступний), захисні окуляри або щиток, халат захисний від інфекційних агентів та рукавички медичні (перевагу слід надавати нітриловим). При виконанні аерозольгенеруючих процедур використання респіраторів класу захисту не нижче FFP2 є обов'язковим. Рекомендовано проводити планові очищення і дезінфекцію некритичних поверхонь.

Крім того, зазначаємо, що відповідно до пункту 6 розділу ХІ Заходів до стандартних заходів захисту відносяться:

1)     гігієна рук;

2)     використання рукавичок в залежності від методів надання допомоги;

3)    використання халатів захисних від інфекційних агентів в залежності від методів надання допомоги;

респіраторна гігієна і гігієна кашлю, використання масок в залежності від методів надання допомоги;використання захисних окулярів або щитків в

1)  залежності від методів надання допомоги;

2)  безпека при виконанні ін'єкцій;

3)    використання чистого і безпечного обладнання та інструментарію для надання медичної допомоги;

4)     утилізація відходів;

5)     очищення приміщень;

6)         використання чистої і безпечної білизни.

Згідно з пунктом 20 розділу ХІ Заходів контактні заходи захисту полягають в надяганні халату захисного від інфекційних агентів і рукавичок медичних при будь-якій взаємодії з пацієнтами, включно з контактами з об'єктами оточення пацієнтів. Причому халат захисний ізоляційний від інфекційних агентів і рукавички медичні мають надягатися при вході в кімнату/палату пацієнта і зніматися на виході, що забезпечує нерозповсюдження інфекційних агентів шляхом переносу (наприклад, ВРЕ, C. difficile, норовіруси та інші інфекційні агенти, які уражують шлунково- кишковий тракт, РСВ).

Відповідно до пункту 23 розділу ХІ Заходів крапельні заходи захисту полягають в носінні маски і захисних окулярів або щитка працівниками при догляді за пацієнтом та за умови перебування в зоні догляду. З метою ефективного захисту в ЗОЗ/ЗСЗ, працівники повинні надягати маску і захисні окуляри/щиток при вході в кімнату/палату. Крім того, до крапельних заходів захисту входить надягання масок пацієнтами при виході з кімнати/палати. Також пацієнти з респіраторними симптомами мають дотримуватися етикету кашлю і респіраторної гігієни.

Відповідно до пункту 25 розділу ХІ Заходів повітряні заходи захисту включають:

1)  навчання і підготовку щодо використання респіраторів (показання до носіння, проведення якісного тесту на прилягання до обличчя (фіт тестування), відпрацювання практичних навичок з надягання, знімання, зберігання та утилізації респіратора);

2)планову вакцинацію працівників ЗОЗ, які можуть бути задіяними в наданні допомоги пацієнтам з аерогенною інфекцією, в разі невизначального або низького титру антитіл до вакцинокерованих інфекційних хвороб з повітряним шляхом інфікування (IgG до Measles morbillivirus та IgG до varicella-zoster virus);

3) навчання і підготовку щодо експлуатації палат ізоляції пацієнтів з аерогенними інфекціями;

4)  навчання і підготовку пацієнтів щодо етикету кашлю і респіраторної гігієни;

5)  навчання і підготовку щодо правил транспортування пацієнтів з аерогенною інфекцією.

Відповідно до пункту 21 розділу V Заходів респіратори в ЗОЗ або ЗСЗ працівники повинні використовувати виключно після проходження тесту на щільність прилягання до обличчя (фіт тестування), методика якого наведена в додатку 6 до Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров'я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 01 лютого 2019 року № 287, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2019 року за № 408/33379 (далі - Стандарт № 287), в наступних випадках:

1)  в ЗОЗ, що надають допомогу хворим на туберкульоз (показання до підбору і використання наведені в пункті 4 розділу II Стандарту № 287);

2) при наданні допомоги в умовах палати ізоляції пацієнтів з аерогенними інфекціями;

3)  при виконанні аерозольгенеруючих процедур у пацієнтів з інфекційними захворюваннями, для яких характерний повітряний шлях інфікування (наприклад, тяжкий гострий респіраторний дистрес- синдром/COVID-19, пташиний або пандемічний грип) або пацієнтам з інфекційною хворобою з невідомими шляхами передавання/інфікування;

4  при наданні допомоги пацієнтам з підозрою/підтвердженим кором, в незалежності від імунного статусу;

5) при наданні допомоги пацієнтам з підозрою/підтвердженою вітряною віспою при відсутності вакцинації, набутого внаслідок перенесеної хвороби імунного захисту або якщо вакцинальний статус медичного працівника невідомий;

6) при наданні допомоги пацієнтам на інфекційне захворювання з переважно або зрідка повітряним шляхом інфікування (наприклад, пташиний грип), за умови довготривалого контакту та відсутності ефективної деконтамінації повітря (наприклад, вентиляція, ультрафіолетове опромінення).

У урахуванням зазначеного, положення Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерстваохорони здоров'я України 28 березня 2020 року № 722 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України 17 вересня 2020 року № 2122) (далі - Стандарти № 722), у тому числі додатку 6, відповідають положенням Заходів.

Розрахунок необхідної кількості (запасу) засобів індивідуального захисту для забезпечення медичних працівників в період спалаху корона вірусної хвороби (COVID-19) наведено в додатку 7 до Стандартів № 722.

Також зазначаємо, що законодавством не визначено термінів «найбільш небезпечні медичні процедури», «небезпечні медичні процедури». Ізолюючі маски з автономною подачею кисню («автономні дихальні апарати») і протигази («шлангові респіратори») не рекомендовані до використання медичними працівниками при наданні медичної допомоги пацієнтам з інфекційними захворюваннями, в тому числі коронавірусною хворобою (COVID-19).

Заступник Міністра –

головний державний санітарний лікар України                       ВІКТОР ЛЯШКО

Новини