Детальніше

Однак є низка професій, представники яких більше за інших страждають від повсякденного стресу та емоційного вигорання, що призводить до тяжких психологічних, а подекуди і до психічних та фізичних розладів.

Медичні працівники традиційно більше страждають від стресу, порівняно з іншими професіями. Це пояснюється високою інтенсивністю роботи, особливо у медиків екстренної медицини та постійним емоційним навантаженням. Висока відповідальність і постійний контакт з хворими та вмираючими людьми накладають свій відбиток на кожного медика. Додайте до цього нинішні умови, коли навантаження на медиків по всьому світі просто катастрофічне.

Професійне вигорання важливо розпізнати на раньому етапі, аби запобігти тяжких наслідків.

Цей стан характеризується такими ознаками:

• Зменшення професійної ефективності;
• Відчуття виснаження та втрата енергії;
• Підвищене психічне дистанціювання від роботи.

Професійне вигорання медиків дослідили спеціалісти Національного інституту охорони праці (NIOSH) США. Вони дослідили причини вигорання медиків більш детально:

• Режим роботи. В зоні ризику знаходяться медпрацівники, які мають працювати позмінно, ввечері, цілодобово та наднормово. Такі напружені умови загострюють ризик самогубств, зокрема серед лікарів.
• Нестача повноцінного сну. За дослідженням CDC, 52% працівників сфери охорони здоров’я, що працюють у нічну зміну, сплять не більше 6 годин на добу.
• Порушення сну та циркадних ритмів. Це значно збільшує ризик виникнення травм і метаболічних розладів, а також знижує захист організму від інфекцій, онкологічних та серцево-судинних захворювань.
• Високий рівень небезпеки/тиску/напруження під час виконання професійних обов’язків. Медики часто змушені на роботі діяти дуже швидко, мають тісні контакти з інфекційними хворобами, тяжкохворими пацієнтами, які помирають.

Всі ці фактори спричинюють те, що медики є одними з найбільш вразливих до профвигорання.