Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Детальніше

26.02.2018

Медицина на селі по-новому: 70 амбулаторій готуються збудувати на Львівщині

Із втіленням реформи сільської медицини, обіцяють чиновники, ситуація зміниться на краще. На рівні держави на це передбачили 5 млрд грн із «грошей Януковича» (повернутих державі після розкриття злочинів екс-президента) – 4 млрд восени 2017 року, ще 1 млрд грн на початку 2018-го. Львівщина вже отримала 302 млн грн.

 

Куди підуть кошти? Що і коли зміниться у медичному обслуговуванні на селі? – у розмові кореспондентки IA ZIK із директором департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Іриною Микичак.


Стан справ з медициною на селі, без перебільшення, плачевний. І не тільки у глухих селах. Часто люди мають змогу звернутися до сімейного лікаря раз у тиждень, а якщо він взяв відпустку чи захворів – то й рідше. Приміщення сільських амбулаторій виглядають дуже убого, часом там немає елементарного, а купити медичну картку амбулаторного хворого пацієнтів відсилають у район. Що найсумніше – смертність серед сільського населення в Україні в 1,5 раза вища, ніж серед міського.




– Пані Ірино, як у Львівській області буде втілюватися реформа сільської медицини?

– Заходи із покращення матеріально-технічного забезпечення сільської медицини регламентуються Законом України. Що важливо, закон відразу підтверджений фінансовим ресурсом і певними гарантіями, що не часто трапляється. Область вже має на казначейському рахунку 302 млн грн, які очікують на проведення усіх процедур.

Львівська область має найбільше в Україні сільських населених пунктів. Мережа достатньо потужна – 208 сільських лікарських амбулаторій. Важливо посилити ці амбулаторії і, окрім того, збудувати нові. Щонайменше дві-три лікарських амбулаторії на 10 тис. населення має бути. До тої цифри нам ще треба рости. Область є достатньо густонаселеною – друга в Україні після Донецької області. Аналогічно щодо густини сільського населення. Відповідно, ця мережа потребує значного фінансового ресурсу. Хоча багато зроблено за роки Незалежності України, певні кошти вкладалися у рамках різних програм та проектів. До прикладу, у рамках співпраці зі Світовим банком, коли реалізувався проект «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій», коштом обласного бюджету придбано комп’ютери у всі сільські лікарські амбулаторії. Забезпечили їх програмним забезпеченням, підвели Інтернет. У рамках економії коштів на електронних торгах вдалося докупити ще 70 комп’ютерів – це вже більше, ніж по одному у деякі амбулаторії. Сучасне програмне забезпечення дає можливість внести сільське населення в електронний реєстр пацієнта. Понад 500 лікарів пройшли навчання, хоча це дається важко – є різні люди за віком і за бажанням освоювати нові технології, є такі, що мають якісь страхи, внутрішні бар’єри. Крок за кроком це робиться. Бо без цього взагалі неможливо зробити реформу первинки.

Частина діючих лікарських амбулаторій потребують ремонту, бракує транспорту. На Львівщині ремонтуються дороги, полегшується доступ до населених пунктів. Ця програма і цей закон лягають на благодатний ґрунт. Ми зараз працюємо над тим, щоб правильно визначити і прийняти рішення, яким чином ці кошти мають бути розподілені (усіх ми не задовольнимо). Але щоб це було справедливо, доцільно і аргументовано, створено робочу групу за участю керівництва ЛОДА, департаменту охорони здоров’я, департаменту економіки, управління капітального будівництва. Вже кілька тижнів збираємося і проводимо дискусії. Проаналізували глибоко мережу сільських лікарських амбулаторій, провели слухання усіх районів, на які запрошували головних лікарів, представників РДА, ОТГ. Сформовано попередній перелік із 70 сільських лікарських амбулаторій, які мають бути збудовані.

– Чи вже відомо, де вони будуть збудовані?

– Це поки що орієнтовний перелік. Маємо бачення, але його наразі не готові озвучувати, щоби не збурювати середовище. Це бачення не департаменту чи ЛОДА, а територій, районів. Також зібрали перелік амбулаторій, які потребують капітального чи поточних ремонтів. Перебуваємо у процесі обговорення. Кінцеве рішення буде прийматися спільно з обласною радою. Воно має бути консенсусним. Є багато районів, сільських населених пунктів, які вважають, що їм не треба нових амбулаторій, а краще провести ремонти. Але, якщо чесно подивитися і розібратися, яку ми на сьогодні маємо базу – стає сумно. Вкладати гроші у старі передвоєнні будівлі, які абсолютно непристосовані – це означає постійно капарити у тому болоті. За проектом, який пропонує Мінрегіонбуд, мають бути нові типові амбулаторії, збудовані за сучасними технологіями і стандартами.

Пропонуються три проекти типових амбулаторій з сучасним плануванням, енергозберігаючими технологіями, де передбачено відповідні приміщення. До цього має бути базовий набір обладнання, який ще затверджуватиме МОЗ. У суму коштів на одну амбулаторію має входити і найпростіший медичний автомобіль.

Є постанова Кабміну, яка визначає порядок використання коштів – кошти можуть іти на капітальний ремонт і на будівництво. Немає логіки у тому, щоб роздати по 100 тис. грн на кожне село, що результату і видно не буде. Бачення таке – зробити у певній кількості населених пунктів сучасні якісні амбулаторії, щоб до них тягнулися й інші території.
Кінцеве рішення прийматиме Київ

– Як буде виглядати нова сільська лікарська амбулаторія?
Проект нових сільських амбулаторій. Фото: eurohouse.ua
Проект нових сільських амбулаторій. Фото: eurohouse.ua

– Є картинка на сайті Мінрегіонбуду. Весь пакет технічної документації напрацьований Мінрегіонбудом. З боку МОЗ має бути затверджений перелік обладнання та рекомендація щодо формування спроможної мережі первинної медичної допомоги – яка кількість амбулаторій має бути на яку кількість населення.

Хоча, правду кажучи, якщо в державі триває процес децентралізації, область має визначати у співпраці з територіальними громадами, яким чином цей фінансовий ресурс використати з тим, щоб це було відчутно для громад. Але кінцеве рішення щодо будівництва у тому чи іншому населеному пункті буде приймати комісія у складі МОЗ та Мінрегіонубуду. Область має подати пропозиції.
Проект нових сільських амбулаторій. Фото: eurohouse.ua
Проект нових сільських амбулаторій. Фото: eurohouse.ua

– Коли збираєте інформацію з низів, де саме будувати нові амбулаторії, чи є якісь конфліктні ситуації?

– Конфліктів немає, але є багато захцянок, часом необґрунтованих, що амбулаторію на 1 тис. мешканців треба будувати. Найбільше побажань до ремонтів. При тому, що для цього є інші можливості. В області діє обласний конкурс мікропроектів. Цього року подано понад 2 тис. заявок на цей конкурс, з яких близько 200 у сфері охорони здоров’я. Це суттєво більше, ніж торік. Є можливість отримати кошти на ремонт амбулаторії. Громада постійно повинна пам’ятати і дбати про сільську лікарську амбулаторію, так як про школу, церкву, Народний дім.

– Як вдається фільтрувати ці захцянки?

– Поки це дуже складно. Включаються всякі інтереси і впливи місцевого самоврядування – депутатських корпусів сільських, районних рад. Вони намагаються пояснити, що максимум грошей треба віддати на ремонти. Але так не буде. Лише якась частка піде на ремонти. Пріоритет – будівництво.

– Усі кошти мають бути освоєні цього року?

– Вони перехідні. Але будівництво розпочнеться у цьому році. Думаю, буде тривати і 2019-2020 роки. Ми розраховуємо на те, що фінансовий ресурс буде додаватися.

– Коли область подасть пропозиції щодо використання коштів до Києва?

– Ми фактично напрацювання вже маємо. Чекаємо наказу МОЗ, щоб звірити спроможну мережу амбулаторних дільниць.

Щодо сільської медицини – не вся справа у грошах та ремонтах. Є багато інших речей. Зокрема, мотиваційний пакет для сільського лікаря. Це відповідальність місцевої влади, щоби змогли залучити, прихилити до себе сільського лікаря.
Зарплата у 20 тис. грн допоможе заманити лікаря у село

– Наскільки суттєва проблема з медичним персоналом на селі?

– Львівська область належить до областей, які найкраще забезпечені медичними кадрами. Але, на жаль, це не зовсім відповідає реальним відчуттям людей. Якщо взяти обласні лікарні, лікарні Львова – тут кадрів хоч відбавляй: по два лікарі на метр квадратний. У районних лікарнях теж все нормально. Взагалі робота у стаціонарі завжди була більш престижною, ніж робота на дільниці. Сільські лікарські амбулаторії у більшості укомплектовані кадрами – якщо немає двох лікарів, то, принаймні, навантаженні у півтори ставки хтось має. Проблема у тому, що на кількість населення Львівщини 2,5 млн потрібно більшу кількість лікарів. Є потреба у кадрах для села. Велика чисельність медичних працівників непропорційно розподілена.

– Як заманити лікаря на село? Яким має бути цей мотиваційний пакет?

– Одна річ заманити, а інша – скерувати. Я не є прихильником того, що скасовано державний розподіл. Вважаю, якщо держава витратила ресурси на навчання лікаря, то ця людина має державі повернути – принаймні три роки відпрацювати за скеруванням. Інше – лікар, який закінчив медуніверситет має пройти трирічну спеціалізацію у загальній медицині, а тоді вже далі спеціалізуватися.

Із тим, щоб заманити, було і є дуже складно. Лікаря, який виріс у Львові, звик до комунікацій, комфорту, усіх радостей міського життя – заманити романтикою сільського медика, ой, як складно. Я сім років працювала у селі. Пам’ятаю той день, як поїхавши на свій перший виклик, загубила добротні босоніжки, бо ногу з болота витягнути не могла. Не так багато змінилося з того часу. Є ще багато сіл, де далі бездоріжжя. Маю на увазі не основні дороги, а внутрішні. Навіть за 30-40 км від Львова є такі «важкі» села, де ще треба працювати і працювати. Тому, щоб заманити лікаря, треба дати йому не стільки житло, як суттєво вищу заробітну плату, порівняно з містом – десь 20 тис. грн, щоб дійсно це було престижно. Те саме стосується екстреної медицини – ми ніколи не доб’ємося суттєвої зміни якості медичної допомоги, якщо ця робота не буде престижно-романтичною. Щоб молодь, яка будує сім’ю, розуміла – я поїду на п’ять років працювати у село, зароблю там і повернуся. Кожна недуга людини є важка. Але там ти один на один з хворобою, з пацієнтом…

– Хто має забезпечити цей соціальний пакет?

– Це має зробити місцеве самоврядування. Триває процес децентралізації, формуються ОТГ, які мають зовсім інші бюджети, ніж звичні сільради. Досить велика кількість податків йде у громаду. Спроможні ОТГ у стані собі найняти лікаря – дати добру зарплату, житло, транспорт, щоб він міг доїхати до пацієнта, співфінансувати йому якісь побутові речі. Це вже не держава має думати.

Якщо громада може утримувати не тільки сімейного лікаря, може запросити на роботу педіатра, акушер-гінеколога. Тоді люди з сусідніх сіл потягнуться до цієї амбулаторії. За людиною підуть гроші.

– Коли запрацює телемедицина, про яку так багато говориться?

– Про телемедицину наразі важко сказати. Для нас зараз важливо, щоб запрацював електронний реєстр пацієнтів, весь медичний електронний документообіг. Поки ці речі є повільні – немає нормативної бази, комплексної системи захисту інформації. Після формування електронного реєстру пацієнтів наступним кроком може йтися про телемедицину.
Медична допомога для людини у селі має стати ближчою і якіснішою

– У сільській амбулаторії будуть працювати сімейний лікар і фельдшер?

– У сільській лікарській амбулаторії працюють лікарі і середні медичні працівники – фельдшери, медичні сестри, акушерки, лаборанти.

– Штат теж буде формувати громада?

– Так. Нормативи міністерства скасовані. Громада буде виходити від можливостей і свого бюджету, скільки найняти працівників.

– Які послуги там будуть надаватися?

– Наразі порядок надання медичної допомоги на обговоренні. Але це буде базова допомога, яка надається в амбулаторних умовах. Уся патологія, яка може лікуватися у домашніх умовах, буде забезпечуватися сімейним лікарем. Сімейний лікар має мати і навики надання допомоги із загальної хірургії (малі хірургічні операції, первинна хірургічна обробка ран), спостереження фізіологічного перебігу вагітності, офтальмології, визначення гостроти слуху...

– Яким має бути технічне оснащення цієї амбулаторії?

– Є орієнтовний перелік. Як мінімум – стетоскоп, тонометр, електрокардіограф, дифібрилятор, малий хірургічний набір, акушерський набір, набори для вакцинації, холодильники, ростоміри, ваги, кушетки, гінекологічне крісло, стерилізатори, шприци.

– Якого результату від втілення цієї програми на Львівщині планується досягти?

– Ідеальне бачення – якість медичної допомоги на первинній ланці що у Львові, що у Турківському чи іншому районі має бути однаковою. Як у Львові за скеруванням сімейного лікаря людина зможе піти до професора і проконсультуватися, так само і пацієнт з району мав би отримати таку консультацію через телемедицину. Це наближення медичної допомоги до людини, яка живе у селі. Завдяки доступнішій, своєчасній і якісній медичній допомозі має знижуватися смертність і продовжуватися тривалість життя. Це принципові бажані речі – боротьба за життя людини.

– Коли нові сільські лікарські амбулаторії запрацюють? Ваше бачення як керівника – скільки часу ця програма мала би втілюватися?

– За наявності фінансового ресурсу, готовності органів місцевого самоврядування, дофінансуванні з різних програм – якщо всі разом об’єднають зусилля, то десь за три роки Україна би мала відчути результат.

Розмовляла Наталія Шутка,
IA ZIK Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/02/23/medy



Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.03.24
Модернізація медичної освіти та медичної науки в Україні: відбувся «Інформаційний день»
08.03.24
Конференція трудового колективу
усі новини

Календар подій

Попередні February - 2018 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 01020304
05
06
07
08091011
12
13
14
15161718
19
20
2122232425
26
27
28 

Фотодокументи