Детальніше

Про роботу за сумісництвом

25 листопада 2022 року втратила чинність постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 р. № 245 (згідно постанови КМУ від 22 листопада 2022 р. № 1306).

Також скасовано прийнятий на її виконання наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» № 43 від 28.06.93 (згідно розпорядження КМУ № 1047-р від 22.11.2022).

Таким чином, відійшла в минуле ціла епоха правового регулювання умов і обмежень роботи за сумісництвом у державних та комунальних закладах охорони здоров’я (зокрема, обмежень щодо тривалості робочого часу сумісників (не більше «як півставки», заборони роботи за сумісництвом для окремих категорій працівників, додаткової підстави звільнення сумісника (якщо приймають на роботу працівника, для якого це буде основне місце праці) тощо).

На даний час питання роботи за сумісництвом в основному регулюються статтею 102-1 КЗпП України. Так, сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. 

Новини