Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Детальніше

31.05.2021

Доповідь Голови ФПУ Г.В. Осового щодо Звіту Ради Федерації профспілок України VIII З’їзду ФПУ

 

Шановні колеги!

Представляючи високому зібранню Звіт Ради Федерації про роботу в міжз’їздівський період, насамперед слід доповісти про виконання нашого  головного програмного документа – Стратегії діяльності «Європейський вибір». Вона містила дві головні складові: політичну – це, підтримка євроінтеграційного курсу держави, та нашу безпосередню роботу із забезпечення прав та інтересів спілчан у сфері праці.

Третя, не менш важлива, складова Стратегії – проведення внутрішньої модернізації ФПУ і профспілкової діяльності в цілому.

Залучення в цю роботу всіх профспілкових органів і синергія зусиль дозволили забезпечити досягнення більшості поставлених цілей. Цим завданням була підпорядкована діяльність Ради, Президії , Голови й апарату ФПУ. Відповідально виконували свою важливу місію Статутна і Контрольно-ревізійна комісії.

Делегатам надано Звіт про нашу спільну роботу за п’ятирічний період. За все, що вдалося зробити, прийміть, колеги, найщирішу подяку.

Сьогодні високе зібрання дасть оцінку нашій роботі.

Слід зазначити, що з’їзди і звітно-виборні конференції, які відбулися вже в 62 членських організаціях, засвідчили високий рівень довіри спілчан до профспілок і корисності їхньої праці. На новий термін повторно обрано 75% керівників.

Нам вдалося те, що багатьом здавалося неможливим - відбудувати спалений під час Революції гідності Будинок профспілок на майдані. Я хочу щиро подякувати всім профспілковим організаціям і міжнародним профцентрам за матеріальну і фінансову допомогу в цей скрутний час.

Сьогодні – це красень Будинок гордо стоїть в центрі столиці як символ нескореності і профспілкової солідарності!  

 

Шановні делегати!

Тепер дозвольте сфокусувати вашу увагу на окремих питаннях діяльності ФПУ.

Для захисту економічних інтересів працівників разом з об’єднаннями роботодавців ми активно обстоювали позиції щодо пріоритетного розвитку вітчизняного виробництва.

Україна все більше входить у глобальний економічний простір, і щоб утриматися на світових ринках, потрібно забезпечити інноваційну модель економічного розвитку та високу якість трудового потенціалу. У цій ситуації драйвером національної економіки має стати конкурентна промисловість Індустрія 4.0 з її високотехнологічним укладом.

Тому ми були так наполегливі у справі створення Національного комітету промислового розвитку. А згодом і Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. В апараті ФПУ створено департамент з економічного розвитку. Відбулася зустріч із віце-прем’єр-міністром Олегом Уруським. Спільно з галузевими профспілками триває робота над Стратегією розвитку промисловості. Проте, чиняться шалені перепони. Складається враження, що свідомо проводиться політика, щоб і надалі Україна лишилася сировинним придатком для високорозвинутих економік. Нав’язується ідея щодо неспроможності реанімувати промисловість, аби легше було проводити приватизацію і завозити продукцію іноземного виробника. Наша позиція: виробляй в Україні, купуй якісне українське. Виграш очевидний – це робочі місця, наповнення бюджетів і водночас інвестиції в людський капітал.

У цьому секторі реальної економіки, який найбільше страждає від структурних трансформацій, банкротства підприємств, заборгованості за державним замовленням і боргів із зарплати, діють більше третини галузевих профспілок. На їх плечах лежить відповідальність за збереження трудових колективів і сотень тисяч робочих місць. Тому профспілки і роботодавці виступили із спільним зверненням до Верховної Ради, яке підписали понад 150 тис. працівників, на підтримку законопроєкту про локалізацію виробництва, і ми маємо «дотиснути» цю справу.

Робітники справедливо ставлять питання, чому держава купує за кордоном судна, локомотиви, гелікоптери, військове спорядження та багато іншого, коли все це можна виробляти в Україні?

Ми вправі як громадянське суспільство і платники податків знати і брати участь в обговоренні інвестиційних, торговельних угод на державному рівні, не віддаючи цю справу на розсуд часто корумпованих чиновників. У тендерах на закупівлю товарів і послуг за державні кошти преференцію повинні мати підприємства, які працюють прозоро, є соціально відповідальними і мають колективні договори. Нашу принципову позицію поділяє й  громадянське суспільство.

Бо далі відступати нікуди, якщо на початку 2000-х років було 13 млн штатних працівників, то наразі лишилось близько 7 мільйонів.

Відтак, поставлено на межу можливостей фінансування державних видатків, пенсійні виплати, також завдано відчутного удару і по профспілковому членству.

 

Сучасний тренд розвитку світової економіки – це не лише промисловість, аграрний сектор, енергетика, транспорт, будівництво. Це також сфера динамічного розвитку громадських послуг, яка визначається як соціальна економіка: освіта, охорона здоров’я, культура, соціальне забезпечення, комунальна сфера, торгівля та ін.

У сегменті цієї економіки зайнятий кожен другий спілчанин, тож ФПУ має посилити вплив на  забезпечення їхніх прав та інтересів. А невирішених, застійних питань тут теж чимало.

Саме тому ми щороку солідарно виходимо під стіни парламенту й Уряду, щоб вибороти належне бюджетне фінансування відповідно до законів про освіту, охорону здоров’я, науку, на державне замовлення і регіональні програми розвитку.

І це кошти не на проїдання, як інколи ми чуємо від наших опонентів, а інвестиції в людський капітал, який формує зазвичай близько 70% приросту національної економіки.

Шановні делегати!

Не менш важливим завданням було і залишається створення умов для гідної праці та справедливої оплати.

ФПУ брала участь у реалізації Програми гідної праці МОП на 2016–2019 роки і наразі продовжує цю роботу в рамках нової п’ятирічної програми до 2024 року. Окрім того, за підтримки Міжнародної організації праці реалізуються ще декілька важливих проєктів з питань інклюзивного ринку праці, зайнятості, заробітної плати, охорони праці, за що ми вдячні донорам і міжнародним експертам, бо це водночас дієва підтримка зусиль профспілок.

До речі, команда координаторів проектів МОП бере участь у нашому з’їзді.

Згадаймо, як тривалий час ми боролися за мінімальну зарплату не нижче фактичного прожиткового мінімуму. І ми це зробили. Вперше реалізували це завдання у 2017 році в рамках виконання Генеральної годи з Урядом Володимира Гройсмана, підвищивши її одразу вдвічі. Продовжили цей успіх, з 1 січня 2021 року мінімалка становить 6 тис. гривень. Це навіть дещо більше, ніж сьогоднішній прожитковий мінімум.

А середньомісячна реальна зарплата перевищила докризовий рівень 2014 року і становитиме у цьому, доволі складному, році близько 14 тис. гривень.

Але цього явно недостатньо для забезпечення гідного життя, і тому, як передбачено Генеральною угодою, разом із соціальними партнерами маємо наближати її хоча б до рівня сусідніх країн – членів ЄС. Це практично єдиний дієвий засіб стримування трудової міграції українських працівників. ФПУ має конкретний план дій щодо подальшого підвищення зарплати. Труднощі на цьому шляху теж відомі: у виробничому секторі і сфері послуг все ще нестабільна робота, а в бюджетних галузях – дефіцит бюджету, до того ж, четверта частина надходжень спрямовується на погашення боргів держави іноземним кредиторам. Зміцнення обороноздатності країни теж потребує чималих коштів.

Наш постійний біль – триваюча заборгованість із заробітної плати сотень тисяч працівників. Одними акціями протесту, КТС і скаргами в МОП цю проблему не вирішимо. Вимагаємо від Уряду і Комітету соцполітики прийняття законодавчих рішень, які давно напрацьовані, але застрягли у владних кабінетах. Зокрема, щодо захисту зарплати працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця.

Інший важливий напрям – гідна пенсія і належне соціальне страхування  працюючої людини. Це теж поле нашої діяльності, профспілки є законними представниками понад 10 млн застрахованих осіб. До беззаперечного позитиву слід віднести те, що ми зламали несправедливу пенсійну систему у 2017 році, коли для простого працівника були більш жорсткі правила, а для обраних – привілеї. Тепер трудова пенсія визначається виключно за розміром заробітку і страхового стажу, безвідносно до того, хто яке крісло займає.

Нам вдалося відвоювати для тисяч металургів, вугільників, хіміків скасоване право на пенсію за роботу в шкідливих умовах. Також було скасовано оподаткування пенсій, як того вимагали понад 2 млн працюючих пенсіонерів.

По-новому запроваджено осучаснення пенсій і їх щорічну індексацію та доплати пенсіонерам поважного віку. У цьому ми підтримуємо зусилля нинішнього міністра соцполітики Марини Лазебної.

Водночас залишаються невирішеними питання осучаснення пенсій держслужбовців, бюджетників   за вислугу років та зміни підходів до визначення пенсій за роботу у шкідливих умовах. Йдеться про законопроєкт 4408 щодо запровадження професійної пенсійної системи, за якою саме роботодавець, а не Пенсійний фонд, буде покривати витрати на пільгову пенсію.

Наразі ми продовжуємо непростий діалог з міністерствами і Комітетом соцполітики ВРУ щодо запровадження 2-го рівня накопичувальної пенсійної системи та інших форм соціального захисту населення.

Пильної та постійної нашої уваги потребують питання соціального страхування працівників на випадок безробіття, хвороби, виробничої травми тощо.

Як ви знаєте, за підтримки представників ФПУ в парламенті Вадима Івченка і Сергія Рудика, спільно з роботодавцями ми не допустили прийняття законопроєкту 2275 (автор Галина Третьякова), яким передбачалося скасування паритетності управління фондів соціального страхування. Відновлено право застрахованих осіб на реабілітацію у санаторно-курортних закладах, яке було скасовано антиковідним законом. Також забезпечено щорічне підвищення страхових виплат для понад 240 тис. потерпілих на виробництві.

У той же час нам так і не вдалося переконати Уряд і парламент відновити скасоване у 2015 році санаторно-курортне лікування працівників і оздоровлення дітей за фінансовою участю фонду соціального страхування. Через дефіцит бюджету фондів і ухилення держави від їх фінансової підтримки у поточному році урядовці вже ініціюють питання про зниження розмірів страхових виплат по лікарняних, по безробіттю, згортання деяких активних програм.

Не поспішає нинішня влада із запровадженням обов’язкового медичного страхування громадян. Ситуація з COVID-19 – хіба це недостатня аргументація? Адже населення з власної кишені витрачає шалені кошти на діагностику і лікування. Для порівняння: держава витрачає з бюджету на охорону здоров’я 3,6% ВВП, а громадяни – більше 4%. Куди ж далі?

Шановні делегати!

Інша зона напруги, що виникла ще на початку минулого року, це ініційована владою так звана «Трудова реформа», яка відкрила широкий фронт наступу на права працівників і профспілок. Йдеться про сумнозвісні законопроєкти: про працю 2708 та антипрофспілковий 2681.

Завдяки масштабній мобілізації профспілкових сил, починаючи із Всеукраїнського профспілкового віче, консолідації з іншими репрезентативними профоб’єднаннями і розгортання масштабних вуличних акцій протесту, подання альтернативних законопроєктів і звернень до депутатів нам вдалося зупинити атаку на права працівників і профспілок.

Проте наша боротьба могла бути й не такою результативною, якби не було  колосальної міжнародної підтримки.

Як позитив маємо зазначити, що ФПУ за останні роки набула авторитету і ваги в міжнародному профспілковому русі. Голова ФПУ вперше обраний віце-президентом МКП, також є членом Генеральної Ради МКП і виконкому Всеєвропейської регіональної ради профспілок. ФПУ розширила свою присутність у комісіях ООН, МОП, Платформах громадянського суспільства Україна – ЄС та Східного партнерства, взаємодію з профцентрами інших країн. І тому коли розпочався наступ на українські профспілки, ми отримали безпрецедентну підтримку:

Давайте, колеги, подякуємо їм за братерську профспілкову підтримку!

(ПАУЗА)

Наразі ми виграли бій, але підстав для заспокоєння немає, оскільки раз у раз руйнівні ідеї цих неоліберальних законопроєктів трансформуються в інші і знову подаються на розгляд парламенту.

Найсвіжіші приклади – законопроєкти Мінекономрозвитку про дерегуляцію трудових відносин 5371 та про спрощення трудових відносин за авторства Саакашвілі–Третьякової 5388. Подаються нібито для забезпечення балансу трудових відносин, насправді ж спрямовані на їх лібералізацію. Простіше кажучи, це гра в одні ворота: роботодавцю права по-максимуму, а працівникові по-мінімуму, а на додачу ще й усунення профспілок від представництва та захисту його законних прав.

У Верховній Раді зареєстровано більше 120 законопроєктів, які тією чи іншою мірою зачіпають права та інтереси працівників.

У роздаткових матеріалах названо основні, я б сказав, найбільш «токсичні». Під приводом декомунізації та дерадянізації чиняться спроби звузити соціальну функцію держави і права громадян, перекроїти систему колективних соціально-трудових відносин на строкові індивідуальні договори працівників з роботодавцем, розмити соціальний діалог у громадське обговорення та усунути профспілки від представництва і захисту інтересів працюючої людини.

Нас очікує тривала, важка і виснажлива боротьба, яка потребує максимальної мобілізації членів профспілок, єдності і консолідації всього профспілкового руху. В рамках СПО затверджено і реалізується оперативний план дій, сформовано і проходить голосування петицій до влади. Вчергове Міжнародна конфедерація профспілок і ЄКП також направили свої вимоги до вищих посадових осіб держави повернути обговорення і прийняття законопроєктів в русло соціального діалогу та за експертної участі МОП.

Скажу відверто, після декількох скорочень апарату ФПУ все важче опрацьовувати колосальний масив роботи, який лягає на профцентр, а це щорічно понад тисячу нормативно-правових актів, понад 5 тис. звернень від профспілкових організацій на адресу ФПУ та багато іншого. В силу фінансових обмежень ми не змогли взяти заступника Голови ФПУ з питань правового захисту.

Як ви пам’ятаєте, Радою було поставлено завдання побудувати в міжз’їздівський період багаторівневу систему правового захисту, що охоплювала б усі структури ФПУ зверху донизу. Щоб член профспілки, який потребує правового захисту, зміг отримати таку допомогу. Те, що 11 територіальних об’єднань за фінансової підтримки ФПУ створили такі правові центри, звичайно, добре, але 14 не зробили цього.

Тільки у половини галузевих профспілок є штат юристів і технічних інспекторів праці. Цього абсолютно недостатньо для надання правових послуг понад 4 млн спілчан.

І навіть таким додатковим інструментом захисту, який запропонувала ФПУ у вигляді>, далеко не всі первинки скористалися.

Вочевидь, перелаштування профспілок на правозахисний тип організації захисту своїх членів потебує значно більшої уваги всіх виборних органів і персональної вимогливості з боку профспілкових лідерів. Попереду, окрім трудової, нас очікує реформа системи охорони праці, впровадження нових кваліфікаційних стандартів, що потребуватиме залучення професійних кадрів для виконання цієї роботи.

Шановні делегати!

Успішність вирішення порушених соціально-економічних і трудових проблем значною мірою залежить від того, наскільки ФПУ, її членські організації будуть сильними і спроможними активно впливати на ці процеси.

Сьогодні ми представляємо на національному рівні права та інтереси майже 4 млн спілчан, 45 галузевих профспілок і 25 територіальних профоб’єднань. На фоні  збільшення кількості нових профспілок у Києві та у регіонах країни ми за період від VII З’їзду втратили близько 2 млн членів профспілок.

Поважними причинами є скорочення промисловості, приватизація і ліквідація підприємств, наслідки реформ у бюджетній сфері і зміни в адміністративно-територіальному устрої, високий рівень безробіття, зростаюча міграція працівників і молоді за кордон у пошуках кращого заробітку й умов життя. На жаль, кожен десятий спілчанин полишив профспілку через інертність дій і відсутність захисту його прав. Це досить тривожний сигнал.

У новітніх сферах докладання праці: платформеної економіки на підприємствах транснаціональних компаній та в неформальній економіці ми не спромоглися провести результативних органайзингових кампаній і створити там свої організації. Відсутність мобільності, оперативності, інноваційності, старі форми роботи залишаються й надалі перешкодою модернізації профспілкового руху.

Саме на цьому сфокусував нашу увагу попередній VII з’їзд. На виконання його доручень Рада ФПУ утворила робочу групу, яка мала напрацювати пропозиції організаційної побудови ФПУ і нових принципів формування виборних органів. Стан вирішення цих завдань ми проаналізували у березні 2018 року на засіданні Ради, де обговорили наші сильні і слабкі сторони, зовнішні загрози та внутрішні виклики. А перед цим було проведено моніторинг, який показав глибину застійних проблем і нагальність проведення змін.

Ми сподівалися, що звітно-виборна кампанія в членських організаціях приведе до структурного і функціонального оновлення.

Скажемо відверто, у цій справі мало що зрушилося з місця. Зокрема, не відбулось жодних об’єднавчих дій у малочисельних організаціях.

Об’єктивно назріли умови запровадження профспілкового представника на заміну райкомам, обкомам, де вони насправді втратили своє призначення .

Або хоча б таке просте питання. Рада визначила представництво молоді і жінок у виборних профспілкових органах пропорційно до їх чисельності, а членські організації повинні були забезпечити таке представництво, зокрема щодо участі у з’їзді. А чи так воно є? Подивіться у зал!

У чому слабкість? Федеративні рішення приймаються практично одноголосно, а їх виконання – за бажанням членської організації. А де ж відповідальність, якщо ми хочемо єдності дій? І на сьогодні це системна проблема.

Ми очікуємо, що запропоновані зміни до Статуту, посилення контрольних функцій Статутної і Контрольно-ревізійної комісій зможуть активізувати   виконання рішень.>

Зміцнення потенціалу нашого національного профцентру  і можливостей результативно діяти на національному рівні також залежить від кадрового забезпечення і фінансової спроможності.

У цьому контексті Федерація профспілок є найменш фінансованою з усіх організацій Із 100% акумульованих в профспілках внесків ФПУ отримує 0,3%. Це 14 копійок на кожного члена профспілки в місяць. А між тим,  ФПУ як профцентр на національному рівні, вибудовує передовий рубіж спротиву потужному, підкріпленому фінансовими, кадровими, інформаційними ресурсами державних органів і бізнес-структур.

Переконаний, що профспілкові кошти мають використовуватися більш раціонально й ефективно. Більшість членам Ради у 2017 році підтримали курс на формування єдиної фінансово-бюджетної політики по всій профспілковій вертикалі:  на освітні, навчальні фонди, фонди солідарності, формування правових центрів, інформаційну роботу. Тим не менш, ця робота у багатьох організаціях тільки розгортається. Сподіваюсь, що новобрані Рада і КРК будуть вимогливими і дієвими у цій важливій справі.

У порядку денному з’їзду є питання внесення змін і доповнень до Статуту ФПУ. У звітному періоді ці питання розглядались 4 рази на засіданнях Ради. Нарешті, після тривалих дискусій і гострих суперечок досягнуто спільне розуміння, що:

·   представництво членських організацій у виборних органах ФПУ має урахувати не тільки чисельність, а й повноту сплати членських внесків;

·     функції і повноваження всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань треба розмежувати, щоб не було дублювання;

·       потрібно установити чіткі критеріїв для набуття членства в ФПУ.  Відносини усередині Федерації унормувати окремою угодою як передбачено Законом про профспілки;

·       дати дорогу молодим, щоб запрацювали соціальні ліфти в профрусі.

Сподіваємося, що сьогодні делегати з’їзду нарешті вирішать багаторічний спір щодо Статуту профоб’єднання столичного міста Києва..

Хочу ще і ще раз наголосити: ключ до модернізації Федерації профспілок знаходиться всередині нашої організації. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в наших силах змінити самих себе.

Наше завдання – трансформувати діяльність організації зверху донизу, в напрямі становлення її як правозахисної організації, де основною цінністю для нас є людина праці і її гідний рівень життя. Це складний шлях якісних змін, який неможливо подолати за один чи два роки, але альтернативи йому немає. І в широкому загалі профспілкового середовища триває дискусія про роль і місце профспілок у сучасних умовах. І ми маємо разом знайти відповіді.

Шановні делегати!

У своїй багатогранній  діяльності ФПУ взаємодіє з органами державної влади і роботодавцями, спираючись на соціальний діалог, як основний інструмент узгодження інтересів.

При всіх складнощах, які мають місце, нам усе ж вдалося зберегти і захистити вибудувану за роки незалежності розгалужену мережу соціального діалогу. Укладено дві генеральні угоди, на галузевому рівні – 94 угоди, на всіх територіях є свої форми співпраці, а колективними договорами охоплено понад  46 тис. підприємств. Для захисту профспілкових  пропозицій беремо участь у засіданнях Уряду, урядових комітетів, парламентських комітетів, правлінь фондів соціального страхування.

Таким чином, ми взяли під профспілкову парасольку захисту понад 4 млн працівників, а через систему соціального страхування – понад 10 млн застрахованих осіб.

Це дає певний результат.

Звичайно, ми не завжди знаходимо спільну позицію в дво- і тристоронніх переговорах, бо не завжди інтереси найманих працівників  сприймаються нашими опонентами точно так, як профспілками.

Як крайній законний, конституційний засіб захисту інтересів працівників – це страйк. Ми вимагаємо від влади і депутатів зняти всі існуючі законодавчі обмеження на страйк (а це більше 20 секторальних законів), як цього вимагає  Конституція і Європейський суд з прав людини. А від Президента України – розблокувати роботу Національної тристоронньої соціально економічної ради.

Практично з нуля нам потрібно>. На жаль вже бачимо певну напругу у відносинах на місцях. Дехто з очільників ОТГ намагається створити власну профспілку, взяти під свій контроль діючі організації. З трибуни з’їзду хочу застерегти таких діячів від порушень закону і втручання в самоврядну діяльність профспілок.

На наш погляд, у такій ситуації більшу ініціативу щодо налагодження партнерських стосунків профспілок з місцевою владою мають взяти на себе територіальні профоб’єднання. Такі позитивні приклади вже є.

Окрім питань праці, нам слід розширювати взаємодію з місцевою владою у вирішенні таких соціально чутливих для кожної української  сім’ї питань, як  ціни і тарифи, проїзд в громадському транспорті, субсидії, соціальні послуги тощо.

Безумовно, що встановлення ціни на газ, електроенергію, поштові послуги й надалі залишатиметься в полі зору ФПУ, оскільки державні регулятори, Антимонопольний комітет знаходяться тут, у Києві.

Шановні колеги!

І на завершення – щодо відносин влади до профспілок.

Подивіться, з якою повагою і розумінням влада у світі ставиться до профспілок.. Ось і нещодавно обраний Президент США Джо Байден, наголошуючи на праві працівників об’єднуватись у профспілки, зазначив: «Профспілки зміцнюють працівників, вирівнюють шанси, надають їм можливість зберегти своє здоров’я, вимагати підвищення зарплати, захиститися від дискримінації. Кожен працівник повинен мати вільний і справедливий вибір щодо вступу до профспілок».

І це не просто слова: американський президент ініціював закон про захист права працівників на організацію, який накладає жорстку заборону на антипрофспілкову діяльність. Водночас встановлено і мінімальну ставку зарплати 15 доларів за годину. Міністерство очолив в минулому профспілковий лідер.

Або, скажімо, традиційна участь очільників Єврокомісії та Європарламенту у форумах Європейської конфедерації профспілок, прийняття актів на підтримку діяльності профспілок.

 Про що переконливо засвідчив нещодавній саміт глав держав Євросоюзу у Порто?

         Буквально декілька тез із прийнятої Декларації глав держав: «ми сповнені рішучості поглиблювати реалізацію Європейської опори соціальних прав, створення більшої кількості робочих місць кращої якості, захисту справедливої оплати праці, скорочення нерівності і подолання бідності, зміцнення прав працівників, систем соціального забезпечення та охорони праці».

        Чим не приклад для української влади?

Чому влада, яка вважає себе європейською, не виявляє такої ж поваги до профспілок? Навпаки, профспілки постійно перебувають під тиском владних інституцій. Ініціюються антитрудові й антипрофспілкові законопроєкти, держава відбирає у профспілок їх законно набуте майно, яке використовується в інтересах усіх громадян.

Нам прикро про це говорити з трибуни з’їзду, адже про утиски українських профспілок знають у всьому світі. Україна займає місце у групі країн, де права працівників і профспілок не забезпечуються.

Федерація профспілок завжди перебувала на державницьких позиціях щодо розбудови в Україні демократії, правової, соціальної держави, протидії корупції і несправедливості. У буремні роки Революції гідності ФПУ була активним учасником народного спротиву, боролась за рівність, деолігархізацію, побудову справедливого суспільства.

У нинішні складні часи, які переживає Україна і світ,  як ніколи потрібні злагода, солідарність суспільства і порозуміння влади, бізнесу й профспілок для того, аби подолати кризу й крок за кроком будувати краще майбутнє для людей.

Це наша позиція і наша готовність до дій. Незмінним залишається наш лозунг: Гідність людині, працю Україні, добробут родині!» Дякую за увагу.

 <xml> </xml>



Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.09.21
Зміни до постанови № 1236
10.09.21
Парламентський Комітет з питань інтеграції до ЄС не підтримав одіозний антитрудовий законопроект
усі новини

Календар подій

Попередні September - 2021 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
01
02
03
0405
06
07
08
09
10
1112
13
14
15161718
20212223242526
27282930 

Фотодокументи