Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Детальніше

12.11.2020

Наталія Іванченко, епідеміолог, в.о. гендиректора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ

Наталію Іванченко (Тімко) називають головною епідеміологинею Львівщини. Це народна назва, яка вже протягом багатьох років закріпилася за нею через посаду позаштатного експерта департаменту охорони здоров’я ЛОДА з епідеміології. Донедавна вона працювала лікарем-епідеміологом та інфекціоністом у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні та асистентом кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету. Її запрошують на засідання комісії ТЕБ і НС області, а журналісти не знають фаховішого коментатора щодо епідситуації в регіоні, інфекційних захворювань, вакцинації, аналізів тощо. До неї важко додзвонитися, а ще важче домовитися про інтерв’ю. Одного разу ми записували коментар, ідучи вулицею, бо після лекції у неї був ефір на радіо, а далі знову чекали пацієнти в інфекційній…


Першим здивуванням для всіх стала новина про те, що Наталія Іванченко балотується на місцевих виборах до обласної ради, адже насправді науковці в сучасній українській політиці – рідкість. А другою новиною стало її призначення в кінці жовтня наказом МОЗ в.о. генерального директора Львівського обласного лабораторного центру. Про це та про реалії пандемії коронавірусу на Львівщині Наталія Іванченко (Тімко) розповіла в інтерв’ю кореспондентові Укрінформу.

ЛАВИНА ДРУГОЇ ХВИЛІ КОРОНАВІРУСУ

- Наталіє Олександрівно, почнемо з епідеміологічної ситуації у Львівській області. Яка вона?

- Якби це розглядати на графіку, то вже третій тиждень, як ми різко полізли догори. Чи можна сказати, що це друга хвиля? Думаю, можна. У нас було 170 хворих за добу, 190, ми казали – це катастрофа. Потім перетнули 450-500 і наразі так щодня. Ми розуміємо, що далеко не всі, хто має клінічні прояви захворювання, обстежуються. Тобто насправді картина ще гірша, ніж показують дані.

Поки ми не змусимо контактних осіб сидіти вдома 14 днів, доти ми нічого не змінимо. Основна робота має бути зосереджена тут

- А чому так?

- Контактні не сидять удома – це найбільша проблема Львівської області. Людина стає заразною за два дні до початку клінічних проявів. Наприклад, у родині хворі проконтактували: один хворий сидить удома, решта пішли на роботу,  все – ланцюжок не зупинити. Поки ми не змусимо контактних осіб сидіти вдома 14 днів, доти ми нічого не змінимо. Основна робота має бути зосереджена тут.

У нас є чудовий приклад – медуніверситет. З першого вересня чітко відслідковували, чи хтось захворів. При перших ознаках ГРЗ, його відсторонювали, швиденько обстежували за добу, якщо тест позитивний, вся група йшла на онлайн-навчання.

Ми зараз розуміємо, що ковід, наче лавина з гір, яка вже набирає шалену швидкість

Так само у другій, третій групах. Місяць такої інтенсивної роботи – й університет повністю перейшов на дистанційне навчання. Якщо так запустити роботу в кожному закладі, буде толк, якщо такого не робити, то це перейде в хаос.

- І ніяк цього не можна зупинити?

- Ми зараз розуміємо, що ковід, наче лавина з гір, яка вже набирає шалену швидкість. Один заражає двох, ті – ще двох кожен, і так далі. Оскільки ми всі сприйнятливі до вірусу, то спинити дуже важко. Маска, респіратор, постійне миття рук, дистанція – іншого інструменту наразі нема.

- Можливо, слід повернути тотальний карантин, який був навесні?

- Якщо ви пройдете й опитаєте 100 чоловік – чи хотіли б ви зараз сидіти вдома, на карантині – вони однозначно скажуть, що ні. Таке враження, що люди вирішили позбутися здоров’я, але працювати. Зрозуміло, що відповідне рішення про карантин має прийняти центральний орган влади: чи це буде повний локдаун, чи просто якісь обмежувальні заходи, але що треба щось робити – однозначно.

- Львівщина масово розгортає додаткові ліжка в лікарнях для хворих коронавірусом. Чи може все ж статися так, що в нас не буде куди класти пацієнтів з цією недугою?

- У нас не буде такого, що не матимемо куди класти людей, бо на Львівщині є розвинена мережа медичних закладів, їх багато. Питання не в ліжках, а в кисні. За весь період COVID-19 зроблено 1100 додаткових кисневих точок, і цей процес не зупиняється. Крім того активно закуповують кисневі концентратори. Дахів, ліжок вистачить, питання в тому, щоб встигнути зробити кисень для всіх людей, які того потребують.

- Вражає кількість померлих. Сумно, що вже мало хто звертає увагу на цю статистику. Говорили, коли помер перший, десятий, але ніхто нічого не чув про 925-го. Людські життя перетворилися на цифри, що жахають...

- За минулу добу на Львівщині померло 13 людей, але статистика буде іншою. Бо якщо людина помирає від коронавірусу, випадок у статистику заноситься тоді, коли в неї на час смерті позитивний ПЛР. А буває так, що при житті ця людина мала пневмонію, померла, а після розтину секційний матеріал іде на дослідження. З секційного матеріалу дослідження роблять десь раз на два тижні. Зробили 50, виявили 10 – і тоді вони додаються в статистику. І виходить, що в якийсь день – «бум» і така страшна цифра. Але справді в нас кількість людей, які помирають, велика.

- Які пацієнти найчастіше не можуть побороти COVID-19?

- Вікова група – 70+, але є й 50-64, молодих людей мало – близько 8%. Якщо аналізувати всі летальні випадки, то можна виділити лише декілька чоловік, у яких при житті не було виявлено хронічного захворювання. Левова частка – це серцево-судинна система, в минулому інфаркти, ішемічна хвороба серця, дуже багато людей, які мають цукровий діабет, онкологію.

ГРИП + СOVID-19 = ???

- З початком осені ви попереджали населення області, що нас чекають три штами грипу і не відомо, як вірус себе проявлятиме, зустрівшись з COVID. Чи вже були такі випадки на Львівщині?

- На Львівщині ми ще грипу не зустріли. Щотижня проводиться дослідження 10-ти людей: п’ятеро з поліклініки, в нас у Львові це з 2-ї міської поліклініки, і п’ятеро з Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні. Це люди, які мають температуру, кашель, захворіли впродовж останніх 10-ти днів і в них не підтвердився діагноз коронавірус. Власне, серед цих обстежень поки що вірусу грипу ми не зловили.

Тому сказати – що буде з людиною, в якої зустрінуться і вірус грипу, й вірус корони – на 100% ми не можемо. Єдине, що припускають вчені, й є вже багато публікацій – що коли людина, яка перенесла коронавірус із пневмонією, захворіє на грип, ризик того, що вона помре від ускладнень грипу – збільшується удвічі. Це багато.

- Чи правда, що зараз люди все-таки більше почали переживати за своє здоров’я і масово вакцинуватися від грипу?

- У нас на сьогодні вакциновано трохи більше 4 тис. людей. Але охочих набагато більше. Проблема в тому, що вакцини немає. Вона вже місяць заходить на Львівщину, але в різній кількості й з різним інтервалом. Люди записуються в черги в аптеках з проханням – як тільки буде, подзвоніть. Цього року навіть активізувалися власники бізнесу та підприємств, які хочуть вакцинувати своїх працівників. Але зараз попит переважає над пропозицією.

- Чому так?

- Проблема в тому, що Україна не виробляє даної вакцини. Її доводиться закуповувати, зокрема в Південній Кореї «Джісі Флю» та Франції – «Санофі Пастер». Але в цьому році склалася така ситуація, що всі країни світу хочуть вакцинуватися від грипу, тому перевага надається тим державам, які в попередні роки замовляли великі партії, де довіра населення до щеплень значно вища.

Наша країна далеко не найкраща в плані проведення щеплень, а серед областей України Львівщина займала 13-15 місця за кількістю вакцинованих. Тому відповідно виробник, який планує свою роботу на 5 років, дає спочатку тим, хто бере більші партії й з ким довше працює. А для нас, виходить – за залишковим принципом. Міністерство охорони здоров’я за бюджетні кошти планувало закупити 1,41 млн доз вакцин проти грипу для щеплення осіб, які належать до груп ризику. Чекаємо…

ВІРУС КОВІДУ МУТУЄ, А ЛЮДИ ХВОРІЮТЬ ПО ДРУГОМУ КОЛУ

- Але ж колись ця короновірусна пандемія має таки скінчитися. Які ваші прогнози?

Вірус видозмінився, сталися певні генетичні зміни: він набув більшої патогенності, став ще заразнішим

- Світ у такій ситуації, фактично, опинився вперше. Якщо ми порівнюємо з 2009 роком, коли була пандемія свинячого грипу, то перший рік було дуже важко, далі – легше, потім він став нашим сезонним. Щороку люди хворіли й помирали, але це не було так масово. Потім з’явився цей штам у вакцинах, люди здобули імунітет і загалом уже 2 роки ми не маємо цього пандемічного стану. Була надія, що те саме станеться з коронавірусом. Тобто, спочатку він зустрічає людей, які до нього сприйнятливі, себе проявляє. З часом сприйнятливих людей стане менше, а там, дай боже, вакцину винайдуть, менше хворітимуть, і ми з ним разом житимемо. Це були такі прогнози.

- Але щось пішло не так?

- Зараз є наукова інформація про те, ми й самі бачимо клінічно, що вірус видозмінився, сталися певні генетичні зміни. Він набув більшої патогенності, тобто сильнішої шкоди завдає організму, а також виглядає, що він став ще заразнішим. Ми не знаємо досі на 100% походження цього вірусу – чи воно штучне, чи справді у природі відбулася мутація, тому, на жаль, прогноз тут – справа невдячна. Але задача кожного з нас – вижити і зробити все, що від нас залежить, щоб якнайменше людей захворіло. Тому що ми ніколи не знаємо, що в особи А захворювання пройде легко, а в особи В – важко, а особа С – загине. Все може статися не так, як ми собі це уявляли.

- Ще непередбачуванішим стало те, що можна інфікуватися вдруге. Адже люди, які перехворіли, були впевнені, що мають антитіла й їм коронавірус повторно не загрожує.

- Так, у  нас пішли випадки захворювання по другому колу. На Львівщині лише відомих мені є 16 таких випадків, але статистики повторного захворювання ніхто не веде.

- Вас зовсім недавно призначено на посаду в.о. генерального директора  обласного лабцентру. Як це сталося і в чому ще полягає суть реорганізації таких центрів, окрім заміни керівників?

- Мене викликали в МОЗ і повідомили про таку історію, що є наказ про моє призначення, через реорганізацію в обласних лабораторних центрах України, це не лише на Львівщині. Усіх колишніх директорів повідомили про звільнення і в той же час призначали в.о. генеральних директорів, у деяких областях це ті самі люди, у деяких – інші.

Мені поки що важко сказати більше про реорганізацію, змінився Статут, назва, як буде далі, наразі не знаю. Якби то був мирний час, можливо все було б інакше. Ми розуміємо, що це все відбувається в період кризи і МОЗ проводить максимальні заходи, щоб зберегти здоров’я людей. Зараз дуже важлива профілактика, тобто ухил на епідеміологію.

РЕАЛІЇ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЛАБОРАТОРНОГО ЦЕНТРУ

- Розкажіть, що це за структура – Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України?

- Напевно, треба почати з того, що колись це була велика й могутня санітарно-епідеміологічна служба, яку почали реформувати ще 7-8 років тому. Спочатку було два окремих підрозділи: управління і лабораторні центри. Потім управління скасували й утворилася держпродспоживслужба, з правом виходу на об’єкти, створення нагляду. Вона мала досить великі повноваження. А лабораторний центр так і лишився окремо. Львівський обласний лабцентр – це потужні лабораторії, референс-лабораторії, чий висновок є вирішальним, арбітражним. Це, зокрема, вірусологічна, бактеріологічна, радіологічна, санітарно-гігієнічна лабораторії, особливо небезпечних інфекцій, електромагнітних полів, фізфакторів. Це досить великий лабораторний блок.

- А ще у вас є оперативні відділи, чим займаються вони?

- Епідеміологи – епіднаглядом, статистикою захворюваності. Є дезінфекціоністи. Наприклад, коли хтось захворів на якомусь підприємстві на інфекційну хворобу, приміщення потребує проведення заключної дезінфекції, виїжджають люди, які знають – як, де, чим помити та обробити. Є окреме поняття, як дезкамера, де проводять обробку певних речей, матраців, одягу, побутових предметів, які повністю дезінфікують. Окремо є санітарно-гігієнічний підрозділ: ці працівники займаються гігієною дітей і підлітків, розробкою методичних документів, стаціонарно-гігієнічним навчанням. Є також радіологи, токсикологи, паразитологи, які контролюють показники в середовищі – ґрунт, вода, робота рентгенівських кабінетів.

- Скільки ви об’єднуєте районних лабораторій?

- Обласний блок – досить великий. Є окремо Львівський міський лабораторний центр, а в районах – 17 відокремлених структурних підрозділів. Частина з них мають свої лабораторії, які проводять дослідження, інші – лише оперативні відділи, а на дослідження матеріал доставляють сюди. У часі реорганізації маємо наразі таку ситуацію.

- А як із працівниками? Ще влітку повідомлялося про брак кадрів, навіть до Центру зайнятості зверталися по допомогу. Чи змінилася ситуація?

- На жаль. Це державна установа, в якій досить маленькі зарплати. Хто тут працює? Ті люди, які ще з часів санепідемстанції залишилися. Вийшли на пенсію – і маючи час та знання, докладають їх сюди. Є брак кваліфікованих кадрів. Потреба – в молоді, у тих, хто добре володіє комп’ютером. Особливо зараз, коли треба активно працювати з контактними хворими. Їх потрібно обдзвонювати, перерахувати кожному – до якого періоду він має бути вдома тощо. Тому ми будемо просити допомоги у студентів та волонтерів. Реально людей бракує, особливо мислячих, креативних.

- Чи збільшилося навантаження в останні тижні, адже кількість інфікованих коронавірусом стрімко зростає?

- Якщо ми розуміємо, що кількість хворих навколо збільшується, то й кількість доставлених зразків – відповідно теж. Наші потужності – від 1200 до 1500 ПЛР-тестів за добу. Ще багато досліджень робить низка приватних лабораторій, ми доплюсовуємо це до наших результатів. Окрім того, треба розуміти, що дослідження теж роблять люди, а не машини. Захворіла людина – випадає якийсь один сегмент роботи, захворів доктор-вірусолог – ще гірше, бо лаборанта якось легше замінити.

- Багато працівників інфікувалися COVID-19?

- Хворіли багато. Точної цифри зараз не скажу. Перехворіли всі працівники львівського міського центру, зараз на лікарняному з обласного – 4 особи з приводу ковіду. У районах теж є. Хворіють, як і всі.

- 1500 ПЛР-досліджень за добу – це максимум Львівського обласного лабораторного центру?

- Не можу сказати, що це максимум. Ми запросили фахівців провести зовнішній аудит лабораторії. Можливо, оцінять, подивляться, де в нас є упущення, підкажуть, як цей процес довести до автоматизму – і тоді робитимемо більше.

Якби в нас були люди, ну, хоча б ще два вірусологи-лаборанти, можна було б працювати позмінно, до обіду і після – тоді б обсяги збільшилися б удвічі. Але з часів реформи інтернатури не було ні з вірусології, ні з епідеміології, відповідно, молоді нема. Ті, хто раніше були підготовлені, пішли в лабораторії недержавної форми власності, де більша зарплатня. Така ситуація – не лише у Львівській області, думаю, що й по всій Україні.

- Як довго чекають мешканці Львівщини на результати ПЛР-досліджень?

- Тижневого очікування немає. Не можу сказати, що буде завтра і післязавтра, бо кількість хворих росте, але зараз це від 1 до 3 діб. Якщо людина здала ПЛР-тест в інфекційній лікарні, зранку забрали, прислали сюди, за день дослідження зробили, ввели дані в спеціальну програму ТЕРА, результат. І система авторозсилкою скидає закладам охорони здоров’я інформацію. Комусь воно прийде вночі, комусь зранку. Якщо аналіз із поліклініки – це друга лінія черговості, бо спочатку роблять стаціонари. Залишається час і матеріал – тоді тільки поліклініка. Лікарні чекають 1-2 доби, поліклініки – тут трохи важче із забиранням результату, може бути через три доби.

- Що наостанок порадите нашим читачам у цей нелегкий час затяжної пандемії?

- Сподіваємося на те, що наука працює, вакцину розробляють, а наші люди зрозуміють, що контактні мають залишатися вдома. Інші – обов’язково мають одягати маску, часто мити руки і дотримуватися соціальної дистанції. Це єдині поради, які наразі можуть дати лікарі.

Людмила Гринюк, Львів

Фото: Маркіян Лисейко

 



Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.03.24
Модернізація медичної освіти та медичної науки в Україні: відбувся «Інформаційний день»
08.03.24
Конференція трудового колективу
усі новини

Календар подій

Попередні March - 2024 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 010203
04050607
08
0910
111213
14
151617
18192021222324
252627283031

Фотодокументи