Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Детальніше

20.05.2020

Уроки COVID-19: сім завдань для керівників лікарень

У час коли уряд послаблює карантин, медикам розслаблятися не варто.

 

Лікарі мають продовжувати рятувати здоров’я і життя пацієнтів з COVID-19.

 

А управлінці лікарень — терміново виправляти помилки, які яскраво підсвітив коронавірус за останні два місяці.

Налаштувати систему тестування

Зараз ми вже точно знаємо і це доведено — чутливість експрес-тестів на коронавірус дуже низька: тільки у 30% випадків вони дають правильний результат. 

Тому зараз варто зосередитися на лабораторіях. Процес нарощення потужностей та дооснащення лабораторій у деяких областях уже розпочався. Але це має відбутися всюди. 

Ми нарешті маємо кожного пацієнта, який потрапляє у лікарню, тестувати на COVID-19. 

В Італії зрештою також прийшли до такої думки. Якою ціною це їм далося, знає весь світ. 

Звісно, лікарні користуються протоколами лікування і наказами Міністерства охорони здоров’я. Це зрозуміло, але ж є і здоровий глузд. Якщо немає можливості протестувати всіх, кожен пацієнт має розцінюватися як потенційно інфікований, поки не доведене зворотнє.

Недостатня потужність лабораторій — це не єдина проблема у тестуванні пацієнтів з підозрою на COVID-19. 

У багатьох медичних закладах забір матеріалу відбувається неправильно. А від якості забору на 50% залежать інформативність обстеження. 

Головний лікар має потурбуватися, щоб цей процес відбувався якісно, при потребі — провести додатковий інструктаж персоналу. 

Важливо, це має бути практичний інструктаж, а не формальна відмітка в журналі, як у нас часто трапляється. 

<ins>Захистити медичний персонал</ins><ins></ins>

<ins>Якщо із захисним одягом для лікарів ситуація почала поступово покращуватися, то з внутрішніми процесами в лікарні поки все дуже погано. </ins>

<ins>Медики, які працюють з пацієнтами хворими на COVID-19, чомусь вважають, що за двері ординаторської вірус не проникає: п’ють каву, спілкуються у захисному одязі. А кожен медпрацівник, який контактує з інфікованим, має розцінюватися як потенційний носій. </ins>

<ins>Навіть із колегами медики постійно мають пам'ятати про свій захист: безпечна дистанція, захисна маска, рукавички. Коли в ординаторській маска знаходиться на підборідді — вона не працює.</ins>

<ins>Досі є відділення, де немає жодного санітайзеру. В ординаторських стандартний набір: умивальник, один на всіх шматочок мила і махровий рушник. </ins>

<ins>Потрібно терміново шматок мила замінити на рідке, рушники — на одноразові, поставити санітайзер. Це елементарні речі.</ins>

<ins>Щоб налагодити внутрішні процеси, потрібно залучати в опорні лікарні епідеміологів, які проведуть аудит і нададуть прості поради, які рятуватиму здоров'я і життя медиків і пацієнтів.</ins>

<ins>Побудувати маршрути пацієнтів між лікарнями та всередині лікарень</ins><ins></ins>

<ins>Досі в багатьох регіонах пацієнтів з підозрою на COVID-19 футболять з лікарні у лікарню, наражаючи на небезпеку і медиків, й інших пацієнтів. </ins>

<ins>Тому маршрути і тестування пацієнтів мають бути налагоджені і на рівні кожного медзакладу, і між лікарнями, і на рівні всього регіону. </ins>

<ins>І важливо не просто зробити черговий наказ, аби був на папері, а щоб фахівці домовилися між собою, як це буде працювати в реальності. А потім — ще й відпрацювати всі процеси.</ins>

<ins>Розподіл пацієнтів має починатися ще до того, як вони потрапляють у приймальне відділення. Десь це вже працює, але має стати нормою всюди на найближчі місяці. </ins>

<ins>І я не маю на увазі медсестру з термометром, яка сидить на вході у поліклініку чи лікарню. </ins>

<ins>"За день використовуємо стільки кисню, скільки не брали за місяць" – директор найбільшої лікарні Буковини, охопленої коронавірусом</ins><ins></ins>

<ins>Деякі лікарні для розподілу пацієнтів встановили намети або тимчасові конструкції. Це поки найкращий варіант. Саме туди спочатку потрапляють усі пацієнти, у тому числі ті, яких привезла "швидка". </ins>

<ins>Пацієнта мають якісно опитати, забезпечити маскою, якщо він без маски, продезінфікувати руки, пересвідчитися, що лікар, який його оглядатиме, захищений. </ins>

<ins>Зараз будь-який пацієнт з пневмонією чи симптомами гострого ГРВІ має розцінюватися як пацієнт, потенційно хворий на COVID-19, коли ми говоримо про безпеку оточуючих.</ins>

<ins>Продовжую спостерігати, як у звичайний рентген-кабінет приводять пацієнта з підозрою або підтвердженим COVID-19. У цей час медики там абсолютно без захисту, а у черзі очікують інші пацієнти. </ins>

<ins>Як це вирішити? Якщо у лікарні один рентген-апарат, треба терміново визначити певні години для обстеження пацієнтів з COVID-19 чи підозрою. </ins>

<ins>А на майбутнє — піднімати питання закупівлі мобільного рентген-апарату або тимчасово взяти в іншій лікарні обладнання на час спалаху. </ins>

<ins>Відділення, яке надає допомогу пацієнтам з COVID-19, має бути максимально автономним від інших частин лікарні.</ins>

<ins>Забезпечити хронічних пацієнтів медичною допомогою</ins><ins></ins>

<ins>Уся увага зараз на пацієнтів з COVID-19, але нікуди не поділися пацієнти з онкологією, гематологією, цукровим діабетом, тих, хто потребують гемодіалізу, та інші хроніки. Усі вони у групі ризику. </ins>

<ins>Потрібно розробляти підходи до надання медичної допомоги цим пацієнтам — вони не можуть бути в постійній самоізоляції. Їм також потрібно отримувати лікування. </ins>

<ins>У кожному регіоні має бути розроблений маршрут для таких пацієнтів. І що важливо: пацієнти мають знати про цей маршрут.</ins>

<ins>Навчити персонал лікарень невідкладній терапії</ins><ins></ins>

<ins>Як мінімум терапевти і інфекціоністи, а краще усі лікарі, мають отримати базові практичні навички роботи із складними вірусними пневмоніями. </ins>

<ins>Ми не знаємо, що на нас чекає далі. Великий сплеск захворюваності навіть в одному районі призведе до того, що не тільки анестезіологи, а всі наявні лікарі будуть задіяні в процесі лікування важких хворих. Анестезіологів не вистачатиме. </ins>

<ins>Наголошую, медики мають не просто поставити підпис у журналі. А отримати практичні навички. </ins>

<ins>Зараз є великий вибір доступних і безкоштовних тренінгів із невідкладної терапії. Наприклад, тренінг від ЮНІСЕФ за участі кращих анестезіологів. </ins>

<ins>Створити план перепрофілізації лікарні на випадок великого спалаху</ins><ins></ins>

<ins>У кожній лікарні має бути план і розуміння, де у випадку масштабного спалаху брати ресурси —  ліжка, кисень, фахівців. Ми всі сподіваємося, що такий план не знадобиться, але він має бути.</ins>

<ins>Особливу увагу варто приділити формуванню кадрового резерву уже зараз. Мають бути певні домовленості переводу медичного персоналу в опорну лікарню у разі масштабного спалаху з тими медзакладами, які зараз не є опорними для COVID-19. </ins>

<ins>У резерв варто включити персонал поліклінік, медсестер у закладах освіти. Таких фахівців необхідно готувати і навчати вже зараз. </ins>

<ins>У США витрачають 2 дні на те, щоб навчити медсестру, яка починає працювати в лікарні, незалежно від її попереднього досвіду: правильно мити руки, контактувати з поверхнями, проводити заходи санітарної гігієни самій та пацієнтам. </ins>

<ins>У нас цього не роблять. Але саме час розпочинати.</ins>

<ins>Пам’ятати про профілактику інших інфекційних захворювань</ins><ins></ins>

<ins>Ситуація з COVID-19 вчергове продемонструвала, у якому в жалюгідному стані знаходиться наша система охорони здоров’я. </ins>

<ins>Я говорю не про перевірки, а про реальні процеси в інфекційних і терапевтичних відділеннях. </ins>

<ins>Будемо чесними, багато відділень у наших лікарень — санаторного типу. Назвати їх відділенням інтенсивної терапії неможливо. Вони не оснащенні і не сплановані як відділення інтенсивної терапії. </ins>

<ins>Як пацієнти рятують лікарів від коронавірусу, або Де знайти 5 000 доларів на кожну лікарню</ins><ins></ins>

<ins>Задача для всіх — зробити там умови для надання реальної медичної допомоги. В іншому випадку спалахи внутрішньолікарняних інфекцій будуть постійними, і мова не тільки про COVID-19.</ins>

<ins>Грип нікуди не зникне. Кожен медик, кожен працівник з контактних груп — освітяни, поліція, сервісні центри обслуговування громадян тощо —  має бути вакцинований від грипу. </ins>

<ins>Варто робити заявки на вакцину вже зараз. Інакше Україна може опинитися з дефіцитом вакцин від грипу цього року, бо рівень вакцинації від грипу в минулі роки був дуже низьким. </ins>

<ins>Починаються проблеми з дотриманням національного календаря щеплень. Люди бояться коронавірусу і не вакцинують дітей вчасно. </ins>

<ins>Це уже скоро може додати до COVID-19 спалахи кору і поліомієліту. Варто терміново звернути увагу і вирішувати проблему. </ins>

<ins>Тож медикам доведеться засукати рукави й продовжувати працювати на декількох фронтах одночасно. </ins>

<ins>Вкрай важливо, аби влада на всіх рівнях також включилася в цей процес. Інакше Україну чекатиме ще не один довгий карантин.</ins>

<ins>Матвій Хренов</ins><ins>, радник міністра охорони здоров’я у 2018-2019 роках, спеціально для УП.Життя</ins><ins></ins>

<ins>Титульна світлина ridofranz/Depositphotos</ins><ins></ins>

 

 



Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.03.24
Модернізація медичної освіти та медичної науки в Україні: відбувся «Інформаційний день»
08.03.24
Конференція трудового колективу
усі новини

Календар подій

Попередні July - 2020 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
01
02
030405
06
0708
09
101112
131415
16
17
1819
2021
22
23
242526
2728
29
30
31 

Фотодокументи