Детальніше

Для пацієнта змінюється все. Мар'яна Возниця про другий етап реформи на Львівщині.

Директорка Західного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я Мар’яна Возниця розповіла в експрес-інтерв’ю Tvoemisto.tv у межах проєкту Реформи без ілюзій, що зміниться для пацієнтів із початком другого етапу реформи медицини, особливо для тих, які ще не підписали декларації із сімейним лікарем.

Що зміниться для пацієнтів із 1 квітня?

Для того, щоб отримувати більшість медичних послуг безоплатно, пацієнти мають укласти декларацію із сімейним лікарем. Зараз на Львівщині декларації підписали близько 84% мешканців. Із решти 16% частина людей можуть не проживати в Україні, але все ж є такі, хто досі не уклав угоду. І з 1 квітня вони будуть платити за планові медичні послуги. Звісно, невідкладна та екстрена допомога залишаться для них безоплатними. За якими тарифами взаємодіяти з пацієнтами без декларацій, визначатимуть самі лікарні. Я закликаю людей, які ще не уклали декларації, зробити це, щоб з 1 квітня повноцінно отримувати допомогу.

Медичні послуги, що будуть безоплатними для пацієнтів із 1 квітня. Інфографіка: Марія Стахів

Що ще нового очікує на пацієнтів?

Почнуть діяти електронні скерування, які видаватиме сімейний лікар. Він бачитиме, коли буде потреба звернутись до вузькопрофільного спеціаліста. Із цим скеруванням пацієнт сам зможе обирати лікаря на ланці спеціалізованої допомоги. Можна звернутись навіть до лікаря в іншій області, якщо обраний медзаклад співпрацює з НСЗУ. Пацієнтові більше не казатимуть, що він не з того міста чи району.

Між лікарнями з’явиться конкуренція. Це стимулюватиме їх думати, куди пріоритетно вкладати кошти, що розвивати в першу чергу, якого і скільки персоналу потрібно.

Лозунг НСЗУ – пацієнт понад усе. Тож для пацієнта змінюється все – він стає у центрі системи надання медичних послуг. У центрі перестає бути ліжко чи коридор. Ми не контрактуємо приміщення, ми контрактуємо послуги, що відповідають нашим вимогам.

Пріоритетними пакетами надання медпослуг будуть лікування інсультів та інфарктів. Розкажіть про це детальніше.

Коли ми робили розрахунки для програми медичних гарантій, то отримували сумну інформацію з українських лікарень. Лише кожна 10-та з них може надати адекватну медичну послугу людині з інсультом. У решті лікарень, на жаль, відбувається природний відбір.

Тож тепер лікування інсульту, інфаркту, пологи, неонатальна допомога та рання онкодіагностика будуть пріоритетом. До їх надання є досить високі вимоги. Лікарні, де можуть надати ці послуги, повинні мати відповідні обладнання та спеціалістів. Будуть встановлені певні заклади в тому чи тому регіоні, де надаватимуть таку допомогу, і пацієнта везтимуть саме туди. Лікарні, що не відповідають вимогам, контрактуватись на ці послуги НСЗУ не будуть.

Не факт привезти пацієнта кудись, що називається лікарнею. Важливо привезти його в лікарню, де він з інфарктом дійсно отримає допомогу і його шанси вижити та одужати будуть високими. Є ще одна страшна цифра, яку ми вивели, коли почали оцифровувати дані. Через неправильну маршрутизацію пацієнтів – кого куди везе «швидка» – в Україні щорічно вмирає до 160 тисяч людей. Тепер пацієнта везтимуть туди, де у нього є шанси.

Пріоритетні послуги за програмою медичних гарантій оплачуватиме не лише НСЗУ, а й фінансуватиме МОЗ – наприклад, закупівлю дороговартісних препаратів. Увесь бюджет охорони здоров’я на 2020 рік – це 113 млрд грн. На програму медичних гарантій іде 72 млрд грн з них.

2020 рік буде складним. Ми самі побачимо ще багато речей, про які не знаємо. Ані першого, ані другого квітня дива не станеться. Будуть, без сумніву, виклики, незадоволення, але ми маємо сили все витримати.

Електронні скерування дозволять зробити систему більш прозорою.

Так. Коли ми збирали документи від медзакладів, то часто отримували таблиці, де було щось підтерте, переписане тощо. Швидше за все, цих даних і не було насправді, і на їх основі важко робити аналіз. Тепер всі все бачать в режимі онлайн на дешбордах НСЗУ, зокрема пацієнт, який є платником податків, куди ідуть кошти та інші дані.

Не все для пацієнтів буде безоплатним, навіть для сумлінних. Які тут нюанси?

Кожна комунальна лікарня зможе мати перелік платних послуг для пацієнтів. Наприклад, якщо програма медичних гарантій передбачає певну кількість обстежень, а пацієнт вважає, що йому треба більше, він може заплатити і зробити більше.

Пацієнт стає повноправним партнером у процесі і починає теж нести за нього відповідальність. Є лікарі, які можуть призначати препарати недоведеної дії або скеровувати пацієнта у якусь визначену аптеку – таке трапляється. Та пацієнт може обирати і змінювити свого сімейного лікаря. Ринок відкритий. Це вигідно всім. Конкуренція – це про якість.

Як фінансуватиметься «швидка допомога»?

Екстренна медична допомога має окремий пакет. За законом, за цим пакетом контрактується одна юридична особа в області. Тариф, за яким НСЗУ оплачуватиме ці послуги, розраховується від кількості населення в регіоні.

Чи зможе реформа вплинути на непрофільні виклики швидкої допомоги?

Насправді непрофільні виклики є у цілому світі. Просто їхній відсоток у нас високий і був ще вищим до запровадження сімейної медицини. Чим більше сімейний лікар буде в комунікації зі своїми пацієнтами, а пацієнт свідомо обиратиме лікаря і довірятиме йому, тим меншою буде кількість необґрунтованих викликів «швидкої».

Коли людина не має декларації, не знає, що робити і їй щось кольнуло, то вона одразу телефонує на 103. Такі речі можна поміняти виключно на системній основі. У світі сімейна медицина забирає на себе до 75-80% всіх медичних випадків. У нас же до впровадження реформи було навпаки – до сімейного лікаря майже ніхто не йшов, хіба за довідками, усі одразу бігли в обласні лікарні, у стаціонар. І у лікаря в стаціонарі стояло в черзі море пацієнтів, які ніде не реєструються.

Тому я ще і ще раз закликаю усіх підписувати декларації. Якщо щось не подобається, то сімейного лікаря можна змінити. Це допоможе реформі спеціалізованої допомоги, дасть на неї більше ресурсів, зокрема, фінансових, якщо люди ітимуть туди, куди їм справді потрібно, а не туди, куди вони хочуть чи звикли.

Підписання угод з НСЗУ триватиме до кінця лютого. Які є прогнози?

У нас на Львівщині є одна лікарня, що станом на 11 лютого подалася на 21 пакет із 27. Я прогнозую, що, у середньому, велика лікарня подаватиметься на 8-12 пакетів. Якщо ж нібито є велика лікарня, але не має, за чим укладати з нами контракти, то постає питання – чи була медицина в тій лікарні? Чи має ця лікарня бути далі? Тут власники медзакладів мають це вирішити.

Якщо дивитись на готовність закладів через електронну систему охорони здоров’я, то Львівщина має готовність під 90%. І це хороший показник. Є заклади, які ще дореєстровуються.

Я бажаю, щоб лікарні добре подумали, які послуги вони можуть надавати, і вдало уклали з нами угоди.

Наталія Лазарович

Олександра Бодняк

Інфографіка: Марія Стахів

Фото: Вікторія Андрєєва

                                                                                                            Твоє Місто

Новини