Детальніше

ЗВЕРНЕННЯ

Конституцією України передбачено створення належних, безпечних та здорових умов праці для всіх категорій працівників, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, що повністю відповідає сучасним світовим тенденціям у розвинених країнах та вимогам Глобального плану дій ВООЗ щодо збереження здоров'я працюючого населення.
Разом із тим в умовах економічної, екологічної та демографічної кризи у структурі населення України спостерігаються руйнівні тенденції, що призводять до скорочення трудового потенціалу: зменшується питома вага молодших вікових груп, як резерву трудового потенціалу, зменшується загальна чисельність працездатного населення (у порівнянні з 2001 роком на 2,5 млн осіб), а також чисельність населення, зайнятого в економічній сфері (на 33,1 відсотка).
Відмова від принципу переважного медичного обслуговування працюючого населення призвела до майже повної ліквідації медичних установ цільового призначення (МСЧ, здоровпунктів на підприємствах), скорочення посад цехових лікарів-терапевтів (в 11,2 разу), кількості стаціонарних ліжок –у 3,3 разу. Ці необачні дії призвели до різкого погіршення здоров'я працюючого населення. Професійні хвороби зараз виявляються у виражених формах, що не підлягають реабілітації. Звичайним явищем стало діагностування одночасно кількох професійних захворювань у одного і того ж працівника. Нині кожний третій працюючий потребує негайного оздоровлення або лікування. Почастішали випадки раптової смерті на робочому місці.
За таких темпів погіршення професійного здоров'я вже у 2015–2020 роках потреба в трудових ресурсах у провідних галузях промисловості зможе бути задоволена лише на 38–44 відсотки. Це загрожує колапсом виробництва в таких галузях, як металургійна, хімічна та коксохімічна, вугільна, гірничозбагачувальна, енергетична промисловість.

Загальновідомо, що здоров'я нації, де основу складає працююче населення, є запорукою успішного економічного розвитку держави, натомість його погіршення може становити загрозу для національної безпеки. На жаль, в умовах нових економічних відносин зусилля власників підприємств передусім спрямовані на отримання надприбутків, навіть за рахунок нещадної експлуатації та втрати здоров'я працівників. Обурливих форм набуває безвідповідальне використання дитячої праці на важких і шкідливих роботах. Це результат соціальної короткозорості і неусвідомлення простої істини: виробництву потрібен не хворий, а здоровий працівник.
Такий підхід підриває будь-яку перспективу і, перш за все, інноваційний розвиток держави.
Визнаючи здоров'я кожного члена суспільства за найвищу цінність держави, що є запорукою могутності її трудового потенціалу, як складову національної безпеки країни, ми, вчені та лікарі України, наполягаємо на об'єднанні зусиль роботодавців, науковців, лікарів, громадськості та їх спрямування на забезпечення здоров'я і зміцнення трудового потенціалу нації.
Наголошуючи на визначальній ролі власників підприємств у створенні безпечних та здорових умов праці на робочих місцях, звертаємось до роботодавців і підприємців з вимогою суворого дотримання Законів України "Про охорону праці" та "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя", насамперед у частині збереження здоров'я працюючих.
Розраховуючи на розуміння гостроти та актуальності проблеми збереження і зміцнення трудового потенціалу України з боку роботодавців і підприємців та усвідомлення ними необхідності державницького підходу до її вирішення, настійливо рекомендуємо:
при плануванні та здійсненні економічної діяльності враховувати основні принципи Конвенцій та Рекомендацій Міжнародної організації праці в частинах дотримання вимог гігієни праці та профілактики профзахворювань на виробництві;
постійно дбати про поліпшення медичного обслуговування працівників – підвищення якості планових медичних оглядів та наближення медичної допомоги до робочого місця (відновлення МСЧ, здоровпунктів), передбачивши необхідні витрати на охорону здоров'я при плануванні бюджетів підприємств;
сприяти у здійсненні систематичного поточного контролю за станом умов праці на підприємстві з боку органів санепідслужби, проведенні гігієнічної атестації робочих місць та на цій основі здійснювати планові технічні, технологічні, організаційні заходи з поліпшення умов праці;
втілювати обов'язкове проведення психофізіологічної експертизи для тих категорій працівників, трудова діяльність яких вимагає підвищеної відповідальності в умовах високого нервово-емоційного напруження;
забезпечувати у повному обсязі потреби працівників у санітарно-побутових приміщеннях та засобах індивідуального захисту у відповідності з вимогами охорони праці та санітарного законодавства;
запроваджувати принципи матеріального заохочення працівників до здорового способу життя та збереження здоров'я на робочому місці.
На нашу думку, це лише основні заходи в комплексі невідкладних дій, які повинні реалізуватись у державі і до яких повинна бути прикута увага Уряду, роботодавців, працівників і широкої громадськості.

В. Бардов, член/кор. АМН України,
Д. Варивончик, д. м. н.,
В. Веселовська, професор, заслужений
лікар України та ін. (всього 31 підпис)

Новини