Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Детальніше

13.09.2010

НАДІЙНИЙ АДВОКАТ СПІЛЧАН

Андрій ОЛІЙНИК,
правовий інспектор праці Львівської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров’я України,
голова Молодіжної ради об’єднання профспілок Львівщини.

Ні для нікого не секрет, що профспілковий рух на даному етапі існування потребує зміни іміджу, запровадження нових форм і методів роботи, пошуку мотивації профспілкового членства та встановлення якісно нових взаємозв’язків між профспілкою та її членами. У рамках формування нової стратегії розвитку профспілки особливої ваги набуває питання щодо місця та ролі юридичної служби в структурі Профспілки.
Юридична служба Профспілки повинна стати потужним цілісним організмом, що забезпечує реалізацію найважливішого напряму діяльності організації. Відсутність системного підходу в організації роботи всієї юридичної служби, на наш погляд, є одним із найважливіших недоліків, який потребує першочергового розв’язання.
Проаналізуймо, якою сьогодні є структура та кадровий склад Профспілки в цій частині: відділ правової роботи в апараті ЦК Профспілки та юрисконсульти чи правові інспектори праці в обласних комітетах профспілки (як виняток — повноцінний юридичний відділ), які й формують юридичну службу Профспілки.
Виклики сьогодення постійно демонструють необхідність миттєвої та консолідованої реакції профспілки на ті чи ті ситуації, що своєю чергою потребує постійного та системного обговорення, аналізу та прийняття відповідних рішень за участі всіх рівнів та ланок юридичної служби. І таке спілкування повинне відбуватися практично в режимі «он-лайн». Лише взаємодія всього юридичного корпусу дасть змогу своєчасно сформувати правильну та оптимальну позицію організації.
На жаль, такий системний взаємозв’язок між усіма організаційними ланками юристів у профспілці відсутній. Як, до речі, і чіткий розподіл функцій та завдань юридичного спрямування між центральним та обласними комітетами. А звідси й відсутність повної поінформованості про роботу юридичної служби різних рівнів. Зокрема, існує інформаційний вакуум для пересічного члена профспілки щодо нормотворчої діяльності та ініціативи Профспілки перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством праці та соціальної політики України, іншими центральними органами влади. А така робота, звісно ж, ведеться і є вагомою.
Єдине, в чому вдалося зберегти сталий зв’язок, — це подання в Центральний комітет звітів про правову роботу обласних організацій. Звичайно, така звітність потрібна. Проте слід визнати: за своєю формою та змістом вона не виконує тієї функції, заради якої ведеться, і не дає жодного практичного результату. Так, обласні організації подали звіт — і що далі? Цифри, висвітлені у звітах, так і залишилися цифрами на папері. Висновки та аналізи також залишилися на папері, без перенесення певних результатів у життя.
Адже, окрім розгляду звернень, судового представництва, повинен відбуватися постійний системний розгляд нинішніх проблем галузі на всіх рівнях шляхом збору інформації в областях, спільного аналізу та обговорення і, як результат, розроблення відповідних нормотворчих ініціатив та роз’яснень у центрі. І, головне, потрібно належно інформувати про таку роботу не лише учасників цього процесу, а й усіх членів профспілки, і громадськість та суспільство в цілому.
Пригадаймо хоча б епідемію грипу в листопаді минулого року. Через масове залучення медичних працівників до надурочних робіт та у вихідні дні виникало багато запитань щодо обліку робочого часу та оплати праці, які потребували швидкої реакції та роз’яснень від галузевого міністерства та профспілки. Така реакція часто була запізнілою.
А щодо виконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 145 від 02.06.2003 р. «Про умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб» склалося враження, що такого нормативно-правового документа взагалі не існує. Адже з правової точки зору були всі підстави для виплати медичним працівникам, безпосередньо зайнятим на ліквідації епідемії, доплат до заробітної плати в розмірі двох чи трьох посадових окладів.
На початку цього року виникла напружена ситуація щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1418 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям із базовою та неповною вищою освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я». Приємно відзначити, що спільні роз’яснення МОЗ та ЦК Профспілки були своєчасними, вкрай необхідними та корисними, оскільки вони справді відповіли на запитання, що виникали на місцях. Хоча багато моментів, пов’язаних із обрахуванням стажу фармацевтів, медичних працівників СЕС, інших категорій працівників закладів охорони здоров’я, залишилися нерозв’язаними і потребують захисту прав цих категорій працівників на рівні Кабінету Міністрів України.
Ще одне питання, яке потребує невідкладного втручання юридичної служби Профспілки та відповідних звернень до органів влади, стосується правового статусу та діяльності ФАПів. Незабаром профспілці потрібно буде відповідним чином реагувати на ті чи ті кроки, які будуть впроваджуватися в рамках реформування галузі охорони здоров’я, що також потребуватиме консолідації роботи всієї юридичної служби організації.
І таких прикладів багато. Це ще раз підтверджує необхідність системної роботи та взаємодії всіх працівників юридичної служби Профспілки і чіткої взаємодії між ланками обласних організацій та ЦК. Досягнути цього не так уже й складно, враховуючи доступність мережі Інтернет. До того ж вважаю, що активність та ефективність впровадження таких методів діяльності нерозривно пов’язані із залученням молоді до роботи профспілки.
Проведення семінарів (нарад, конференцій, круглих столів, форумів) юристів Профспілки за участі представників органів виконавчої, судової влади, правоохоронних органів тощо також має бути періодичним та системним. Юридична служба Профспілки повинна стати поважним партнером співпраці з юридичним управлінням МОЗ України в питаннях підготовки та прийняття нормативно-правових документів у сфері соціально-економічного захисту медичних працівників, реформування галузі охорони здоров’я тощо. Семінари чи інші заходи з обговорення актуальних питань медицини можна також проводити спільно.
Ще один акцент, на якому я хотів би наголосити, стосується інформаційної політики.
Необхідно постійно інформувати членів профспілки та громадськість про діяльність профспілки щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників. І не лише щодо нормотворчих ініціатив на центральному рівні, а і щодо роз’яснень, розгляду звернень, скарг, судових спорів, висвітлення різноманітних проблемних ситуацій, аналітичних матеріалів тощо.
Захист трудових і соціально-економічних прав працівників є юридичною послугою, яку профспілки надають спілчанам, а відтак вона потребуює реклами, яка паралельно із пропозицією послуг забезпечить позитивний піар організації. Для прикладу, більшість політичних сил у виборчий період організовують безоплатні юридичні консультації для підвищення рейтингу.
Профспілка ж постійно проводить таку роботу, проте дуже часто для широкого загалу вона є непомітною. Кожен член профспілки повинен знати, що в нього є свій адвокат — «профспілка», а також, куди і як звернутися по допомогу.
На часі — створення профспілкової адвокатури, як окремого інституту, що здійснюватиме представництво членів профспілки в суді, надаватиме допомогу в підготовці процесуальних документів. До того ж необхідно розширити сферу надання членам профспілки юридичних послуг у цьому напрямі. Зокрема, член профспілки повинен мати можливість звернутися й отримати консультацію з будь-яких юридичних питань (цивільних, сімейних, житлових, кримінальних), а не лише тих, що стосуються трудових відносин. Доцільним є і запровадження для членів профспілки «гарячих» мобільних телефонних ліній правової допомоги.
І насамкінець. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. З огляду на це, саме юридична служба повинна стати серцем та основою організації.
Сьогодні здебільшого робота профспілки зводиться до фінансового напряму: подарунки, матеріальні допомоги, оздоровлення тощо. З цим, по суті, вона й асоціюється у свідомості переважної більшості спілчан, як раніше ототожнювалася із санаторно-курортними путівками. Безперечно, соціально-економічний захист є також важливим, однак профспілка повинна асоціюватися саме із юридичним захистом. Адже основна мотивація профспілкового членства полягає у правовому захисті трудових прав.
Звернемося до європейського досвіду розвитку профспілкового руху. Майже 80% апарату профспілки — це юристи, а відповідно і їхня робота пов’язана із захистом трудових прав працівників.
Тому оновлення профспілкового руху слід почати зі зміцнення чи навіть реформування юридичного напряму роботи організації, створення потужної юридичної служби Профспілки, як єдиного цілісного організму, що буде забезпечувати реалізацію основної мети будь-якої профспілкової організації — захисту трудових та соціально-економічних прав працівників галузі.

"Ваше здоров’я" № 34(1062) 10 вересня 2010 року



Актуально

Реформи охорони здоров’я України....

Приймальня

Новини

14.03.24
Модернізація медичної освіти та медичної науки в Україні: відбувся «Інформаційний день»
08.03.24
Конференція трудового колективу
усі новини

Календар подій

Попередні March - 2024 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 010203
04050607
08
0910
111213
14
151617
18192021222324
252627283031

Фотодокументи