Детальніше

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Ігор КО­ВАЛЬ­ЧУК,
го­ло­вний лі­кар Ль­вівс­ь­ко­го де­ржа­вно­го он­ко­ло­гі­чно­го ре­гі­ональ­но­го  лі­ку­валь­но-ді­аг­но­сти­чно­го цен­тру;

Ан­дрій ВА­РА­ВА,
го­ло­ва мо­ло­ді­жної ра­ди Ль­вівс­ь­кої об­ла­сної ор­га­ні­за­ції проф­спі­лки пра­ці­вни­ків охо­ро­ни здо­ров’я Ук­ра­їни.

Еко­но­мі­чні, по­лі­ти­чні, со­ці­аль­но-куль­ту­рні пе­ре­тво­ре­ння в су­спіль­стві, зро­ста­юча со­ці­аль­на на­пру­га — все це ви­зна­чає на­галь­ність до­ко­рі­нно­го пе­ре­гля­ду пі­дхо­дів до фо­рму­ва­ння імі­джу ме­ди­чно­го пра­ці­вни­ка.
Ві­дпо­ві­да­ючи на за­пи­та­ння, чи є сенс у фо­рму­ва­нні по­зи­ти­вно­го імі­джу ме­ди­чно­го пра­ці­вни­ка (лі­ка­ря, ор­га­ні­за­то­ра охо­ро­ни здо­ров’я) і  чи не  спри­яти­ме це за­мо­вчу­ва­нню про­блем, у то­му чи­слі  і пов’яза­них з які­стю на­да­ння ме­ди­чної до­по­мо­ги, слід на­са­мпе­ред з’ясу­ва­ти вза­ємозв’язок  двох со­ці­аль­но-пси­хо­ло­гі­чних явищ:  імі­джу лі­ка­ря та  імі­джу здо­ро­вої лю­ди­ни, ут­вер­дже­ння по­ня­ття «здо­ров’я» в су­спіль­стві.
Як­що об’єк­ти­вний зв’язок між ци­ми яви­ща­ми іс­нує, як­що во­ни спі­вві­дно­сять­ся як за­галь­не і ці­ле та/або як за­сіб і ме­та, то фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу є об’єк­ти­вно не­об­хі­дним.
Як­що фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу мед­пра­ці­вни­ка бу­де од­ним зі спо­со­бів пси­хо­ло­гі­чної дії на су­спіль­ство з ме­тою ут­вер­дже­ння здо­ро­во­го спо­со­бу жи­ття, то­ді іс­ну­ва­ти­ме і об’єк­ти­вний вза­ємозв’язок між «по­зи­ти­вним імі­джем лі­ка­ря» та «імі­джем здо­ро­вої лю­ди­ни».
Ак­ту­аль­ність про­бле­ми фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу ме­ди­чно­го пра­ці­вни­ка за­гос­три­ла­ся ще і вна­слі­док по­си­ле­ння ро­лі за­со­бів ма­со­вої ін­фо­рма­ції, які по­ча­ли ви­ко­ну­ва­ти не ли­ше ін­фо­рма­цій­ну фун­кцію, але й оці­нну. Ав­то­ри га­зе­тних пу­блі­ка­цій ві­дда­ють пе­ре­ва­гу роз­гля­ду кон­флі­ктів за уча­стю мед­пра­ці­вни­ків,  кри­мі­наль­ній хро­ні­ці, фі­гу­ра­нта­ми  якої є ме­ди­чні пра­ці­вни­ки. Усе це од­но­зна­чно фо­рмує не­га­ти­вний імідж ме­ди­чно­го пра­ці­вни­ка.
ЗМІ ак­ти­вно му­су­ють   шту­чне про­ти­сто­ян­ня ін­те­ре­сів лі­ка­ря та па­ці­єн­та. Об’єк­ти­вні мо­жли­во­сті лі­ка­ря на­да­ти ме­ди­чну до­по­мо­гу на сь­ого­дні во­че­видь не ві­дпо­ві­да­ють «іде­аль­но­му об­ра­зу лі­ка­ря». Ві­дтак іс­нує про­ти­рі­ччя між ре­аль­ним імі­джем та «іде­аль­ним об­ра­зом». Ви­ко­ри­сто­ву­ючи це про­ти­рі­ччя з ме­тою пі­дня­ття сво­їх на­кла­дів,  за­со­би ма­со­вої ін­фо­рма­ції зде­біль­шо­го по­да­ють так зва­ні «сма­же­ні фа­кти». За­га­лом, у жу­рна­лі­сти­ці, при­зна­че­ній для ши­ро­кої а­уди­то­рії, «сма­же­ний факт» — це ру­шій­на си­ла на­кла­ду.  Ми не мо­же­мо ць­ого змі­ни­ти. Але взя­ти цю об­ста­ви­ну до ува­ги зо­бов’яза­ні.
Умо­вно мо­жна ро­зді­ли­ти  гро­ма­ду на дві ці­ль­ові а­уди­то­рії: «ауди­то­рія лі­ка­рів» і «а­уди­то­рія па­ці­єн­тів».  Ко­жна з цих а­уди­то­рій ви­ко­ри­сто­вує  або за­галь­ні (не­ме­ди­чні, не­про­філь­ні), або спе­ці­аль­ні (ме­ди­чні, про­філь­ні, на­уко­ві, спе­ці­алі­зо­ва­ні) дже­ре­ла ін­фо­рма­ції.
При ць­ому спе­ці­аль­ні дже­ре­ла, як пра­ви­ло, не про­ни­ка­ють у се­ре­до­ви­ще «а­уди­то­рії па­ці­єн­тів», отож во­ни  фо­рму­ють імідж лі­ка­ря пе­ре­ва­жно в лі­карс­ь­ко­му се­ре­до­ви­щі. А го­ло­вним за­вда­нням є фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу лі­ка­ря в «а­уди­то­рії па­ці­єн­тів», в ці­ло­му в су­спіль­стві.
Фо­рму­ва­ти  та­кий  імідж по­ви­нні ор­га­ни уп­ра­влі­ння охо­ро­ною здо­ров’я, ор­га­ні­за­то­ри уп­ра­влі­ння охо­ро­ни здо­ров’я, га­лу­зе­ва проф­спі­лка; про­філь­ні ме­ди­чні гро­мадс­ь­кі об’єд­на­ння, зо­кре­ма, Асо­ці­ація го­ло­вних лі­ка­рів, Асо­ці­ація ме­ди­чних се­стер. Са­ме ці ор­га­ні­за­ції про­ва­дять по­лі­ти­ку в га­лу­зі в ці­ло­му. Не­мо­жли­во ефе­кти­вно вті­лю­ва­ти по­лі­ти­ку здо­ров’я на­ції без ут­вер­дже­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу бе­зпо­се­ре­дніх ви­ко­на­вців цієї по­лі­ти­ки — лі­ка­рів.
Осо­бли­ву роль у фо­рму­ва­нні по­зи­ти­вно­го імі­джу мед­пра­ці­вни­ка має ві­ді­гра­ва­ти ме­діа-ре­сурс, який ви­ко­ри­сто­ву­ють ор­га­ни уп­ра­влі­ння охо­ро­ни здо­ров’я та га­лу­зе­ва проф­спі­лка. Цей ме­діа-ре­сурс мо­же бу­ти вла­сним або за­лу­че­ним. Слід кон­ста­ту­ва­ти, що вла­сний ме­діа-ре­сурс охо­ро­ни здо­ров’я є спе­ци­фі­чним і  не­до­стат­ньо по­ши­ре­ним  се­ред «а­уди­то­рії па­ці­єн­тів», що зву­жує мо­жли­во­сті  до­не­сти  не­об­хі­дну ін­фо­рма­цію до ши­ро­ко­го за­га­лу.
Ви­зна­че­ння ви­ду ме­діа-ре­су­рсу (вла­сно­го чи за­лу­че­но­го), який за­сто­со­ву­ють для фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу мед­пра­ці­вни­ка, має зна­че­ння ли­ше то­ді, ко­ли сфо­рмо­ва­но пі­дхо­ди, спо­со­би, прий­оми викладу ін­фо­рма­ції, спря­мо­ва­ної на фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу мед­пра­ці­вни­ка. 
Ін­фо­рма­цій­ну по­лі­ти­ку в га­лу­зі охо­ро­ни здо­ров’я про­ва­дять­ з ме­тою:
— за­бе­зпе­че­ння до­сту­пу гро­ма­дян до ін­фо­рма­ції у сфе­рі охо­ро­ни здо­ров’я;
— ство­ре­ння ме­реж ін­фо­рма­ції;
— змі­цне­ння ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних, фі­на­нсо­вих, ор­га­ні­за­цій­них, пра­во­вих і на­уко­вих ос­нов ін­фо­рма­цій­ної ді­яль­но­сті в га­лу­зі;
— за­бе­зпе­че­ння ефе­кти­вно­го ви­ко­ри­ста­ння ін­фо­рма­ції;
— спри­ян­ня по­стій­но­му оно­вле­нню, зба­га­че­нню та збе­рі­га­нню ін­фо­рма­цій­них ре­су­рсів ко­жно­го суб’єк­та га­лу­зі;
— ство­ре­ння си­сте­ми охо­ро­ни ін­фо­рма­ції ко­жно­го суб’єк­та га­лу­зі;
— спри­ян­ня спі­вро­бі­тниц­тву суб’єк­тів в ін­фо­рма­цій­ній сфе­рі га­лу­зі.
Прі­ори­те­том ін­фо­рма­цій­ної по­лі­ти­ки має бу­ти ут­вер­дже­ння ви­со­кої ро­лі лі­ка­ря в су­спіль­стві.
У ко­жній про­фе­сії іс­нує со­ці­аль­на скла­до­ва.   Со­ці­аль­ність  про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті лі­ка­ря не­ро­зри­вно по­єд­на­на з які­стю ро­бо­ти. Ін­ши­ми сло­ва­ми, роль лі­ка­ря по­ля­гає не стіль­ки в то­му, щоб ви­лі­ку­ва­ти па­ці­єн­та від пе­вної хво­ро­би, скіль­ки  в то­му, щоб на­вчи­ти й­ого бу­ти здо­ро­вим, уни­ка­ти за­хво­рю­вань, не до­пу­ска­ти ін­ва­лі­ди­за­ції. Без по­ва­ги до вчи­те­ля (в да­но­му ра­зі — лі­ка­ря) — не мо­же бу­ти по­ва­ги до й­ого на­уки; рі­вень за­сво­єн­ня знань об’єк­ти­вно зу­мо­вле­ний рі­внем ста­ту­су вчи­те­ля в су­спіль­стві.
На сь­ого­дні за­гос­три­ла­ся про­бле­ма, суть якої по­ля­гає в то­му, що об­раз «іде­аль­но­го лі­ка­ря» на­ба­га­то ві­дда­ли­вся від імі­джу ре­аль­но­го лі­ка­ря, з яким сти­ка­ють­ся па­ці­єн­ти.
Бу­де­мо ві­две­рті. Іде­аль­ний об­раз зав­жди бу­де ви­пе­ре­джа­ти ре­аль­ний — це об’єк­ти­вно. Од­нак сь­ого­дні ре­аль­ний об­раз лі­ка­ря фо­рму­єть­ся си­ту­ати­вно, з ура­ху­ва­нням ре­ак­ції па­ці­єн­тів на не­до­ста­тнє бю­дже­тне фі­на­нсу­ва­ння ме­ди­чної га­лу­зі, спе­ку­ля­цій ок­ре­мих за­со­бів ма­со­вої ін­фо­рма­ції, ві­дсу­тно­сті де­ржа­вної по­лі­ти­ки на ут­вер­дже­ння ви­со­кої ро­лі лі­ка­ря в су­спіль­стві, низької оп­ла­ти пра­ці лі­ка­ря. Ці­лком зро­зу­мі­ло, що пе­ре­ду­мо­ви для фо­рму­ва­ння імі­джу мед­пра­ці­вни­ка вже скла­ли­ся як не­га­ти­вні.
Од­нак на­віть за та­ких умов на під­сві­до­мо­му рі­вні в су­спіль­стві па­нує до­ві­ра до сло­ва лі­ка­ря. Зга­дай­мо ми­ну­лу ка­де­нцію всь­ого де­пу­татс­ь­ко­го ко­рпу­су Ук­ра­їни. Ве­ли­ка кіль­кість лі­ка­рів, ор­га­ні­за­то­рів охо­ро­ни здо­ров’я бу­ли об­ра­ні де­пу­та­та­ми. А спра­ви з фі­на­нсу­ва­нням бю­дже­тної ме­ди­ци­ни бу­ли не на­ба­га­то кра­щи­ми, ніж за ни­ніш­нь­ої ка­де­нції. Тож ко­ли на­род оби­рав лі­ка­рів сво­їми де­пу­та­та­ми, він ке­ру­ва­вся са­ме со­ці­аль­ним ста­ту­сом (імі­джем) лі­ка­ря, а не ста­ном ро­зви­тку га­лу­зі охо­ро­ни здо­ров’я.
От­же, де­ся­ти­лі­ття­ми в су­спіль­стві фо­рму­ва­ла­ся до­ві­ра до лі­ка­ря, й­ого су­спіль­ну роль ви­зна­че­но на рі­вні, який не за­гу­би­вся за хви­ля­ми со­ці­аль­них пе­ре­тво­рень. Це до­стат­ньо ва­го­ма пе­ре­ду­мо­ва для то­го, щоб про­ве­сти ґру­нто­вний ана­ліз ін­фо­рма­цій­ної по­лі­ти­ки всіх уча­сни­ків єди­но­го ме­ди­чно­го про­сто­ру на пре­дмет її ві­дпо­ві­дно­сті за­вда­нню фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу ме­ди­чно­го пра­ці­вни­ка.
Пе­ре­ко­на­ні, що вна­слі­док та­ко­го ана­лі­зу має бу­ти ро­зро­бле­ний ком­плекс ор­га­ні­за­цій­них, пра­во­вих, со­ці­аль­них, еко­но­мі­чних за­хо­дів, спря­мо­ва­них на фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу ме­ди­чно­го пра­ці­вни­ка. Ре­ві­зія всіх ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних за­со­бів, які фо­рму­ють ме­діа-ре­сурс га­лу­зі охо­ро­ни здо­ров’я, дасть змо­гу аку­му­лю­ва­ти за­со­би для впро­ва­дже­ння ок­ре­мих імі­дже­вих про­ек­тів. Фа­хі­вці зі  зв’яз­ків із гро­мадс­ь­кі­стю, проф­спі­лко­ві ак­ти­ві­сти ма­ють бу­ти на­ле­жним чи­ном зо­рі­єн­то­ва­ні на зби­ра­ння, об­ро­бку, виклад че­рез за­со­би ма­со­вої ін­фо­рма­ції ві­до­мо­стей, які спри­яти­муть до­ся­гне­нню за­вда­ння. Пе­ре­ду­сім, не­об­хі­дно бу­де по­до­ла­ти бар’єр між «а­уди­то­рі­єю лі­ка­рів» та «а­уди­то­рі­єю па­ці­єн­тів» — це мо­жли­во, ли­ше ви­ко­ри­сто­ву­ючи за­ці­ка­вле­ність лю­ди­ни бу­ти здо­ро­вою.
То­му ва­жли­вим на­пря­мом ро­бо­ти є ді­яль­ність об­ла­сних цен­трів здо­ров’я, які ви­ко­ну­ють роз’яс­ню­валь­ну, про­фі­ла­кти­чну ро­бо­ту са­ме в «а­уди­то­рії па­ці­єн­тів».
Ль­вівс­ь­ка об­ла­сна проф­спі­лко­ва ор­га­ні­за­ція, ви­ко­ри­сто­ву­ючи вла­сний ме­діа-ре­сурс (Ін­те­рнет-по­ртал, ін­фо­рма­цій­ний бю­ле­тень «За ме­ди­чні пра­ва»), та­кож спри­чи­ня­єть­ся до фо­рму­ва­ння по­зи­ти­вно­го імі­джу мед­пра­ці­вни­ка, за ро­ки іс­ну­ва­ння ць­ого ме­діа-ре­су­рсу від­пра­ць­ова­но схе­ми, ме­то­ди­ки викладу ін­фо­рма­цій­но­го ма­те­рі­алу.
На наш по­гляд, не­об­хі­дно по­гли­би­ти ко­опе­ра­цію між проф­спі­лко­ви­ми ЗМІ та об­ла­сни­ми цен­тра­ми здо­ров’я. Рі­вень ці­єї ко­опе­ра­ції по­ви­нен бу­ти ві­до­бра­же­ний в ок­ре­мо­му ро­зді­лі Ко­ле­кти­вної уго­ди про спів­пра­цю та со­ці­аль­не пар­тнерс­тво між Го­ло­вним уп­ра­влі­нням охо­ро­ни здо­ров’я  та об­ла­сною ор­га­ні­за­ці­єю про­фе­сій­ної спі­лки пра­ці­вни­ків охо­ро­ни здо­ров’я Ук­ра­їни.
І на­са­мкі­нець ва­жли­во від­зна­чи­ти, що со­ці­аль­ний ді­алог між «ауди­то­рі­єю лі­ка­рів» та «а­уди­то­рі­єю па­ці­єн­тів» по­тре­бує ро­зро­бле­ння ме­ха­ні­зму ре­алі­за­ції.

 Ваше здоров’я 8 травня  № 18 

Новини