Турбота влади
Обов’язком заступника голови Львівської обласної державної адміністрації з питань соціальної політики, охорони здоров’я, спорту та підприємництва Ярослава КАШУБИ є керівництво й координація діяльності всіх закладів охорони здоров’я Львівщини. А відтак на ньому лежить і відповідальність за їхню роботу, фінансування, загалом стан справ у медицині області.
До слова, нинішній заступник голови ЛОДА обізнаний з проблемами медицини здавна: він працював заступником головного лікаря з правових і кадрових питань лікарні швидкої медичної допомоги, генеральним директором ТОВ «Західний медичний центр».
Сьогодні наш профспілковий медичний бюлетень розпитує Ярослава КАШУБУ про стан справ у медицині Львівщини.
– Ми уже десятки років поспіль говоримо про необхідність змін у системі охорони здоров’я. Які зміни, на Ваш погляд, врятують ситуацію? Страхова медицина, сімейна?
– Галузь охорони здоров’я, на жаль, як і багато інших галузей, потребує реформування з часу становлення незалежності. Однак, глобальні зміни в компетенцію державного органу виконавчої влади на рівні області, зокрема, Львівської обласної державної адміністрації, не входять. Наше завдання компетентно і вчасно виконувати доручення Президента України, Уряду України, Міністерств. Якщо ви вже торкнулись теми впровадження страхової медицини, то вважаю, що у час фінансової економічної кризи навіть і говорити про це не приходиться. Люди не довіряють банкам, не говорячи про страхові компанії. Коли немає грошей, такі речі як страхова медицина є не на часі. Що стосується запровадження сімейної медицини, то Верховна Рада України, із зрозумілих тільки їй причин, заблокувала прийняття Закону про сімейну медицину. А він мав уже вступити в дію наприкінці 2008 року.
Якщо говорити про зміни, які нехай не кардинально, та все ж покликані поліпшити ситуацію в охороні здоров’я Львівщини, то слід зазначити, що Львівська обласна рада визначила програми, які підтримуватимуться фінансово. Голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть доручив мені та начальнику Головного управління охорони здоров’я ЛОДА Віктору Кімаковичу зробити все для того, щоб у нас на Львівщині зменшилася смертність і збільшилась народжуваність.
– Якими на сьогодні у цьому сенсі є пріоритети влади?
– Встановлено, що причиною смертності у 70% випадків є серцево-судинні захворювання. Отож, ми прийняли рішення, що кардіології приділятимемо найбільше уваги. Раніше збудовані нові корпуси кардіологічного центру дотепер пустували. А це приміщення, котрі відповідають сучасним вимогам комфортного перебування пацієнтів. Тепер вони оснащуються найкращою медичною технікою. Цього року вже проведено тендерну закупівлю відповідного медичного устаткування. Плануємо, що у вересні запрацюють три операційні, реанімаційне відділення. Хороші спеціалісти у нас також є. Ми перевели в кардіологічний центр команду кардіологів з обласної клінічної лікарні. Тепер хворі, які мають проблеми з серцем чи судинами, не стоятимуть у чергах на операцію за кордоном, яка коштує чимало. Їх оперуватимуть у нас.
Окрім кардіологічного центру, ми багато уваги приділяємо розвитку медицини катастроф. Її основне завдання надати людині при надзвичайній потребі якісну і якомога швидшу допомогу. Наша ідея підтримана Міністерством охорони здоров’я і, можливо, буде навіть пілотним проектом впровадження реформування невідкладної швидкої допомоги. Це буде служба обласного підпорядкування з кущовим розподілом реанімобілів. На головних напрямах, які йдуть на Київ, Чоп, Рава-Руську, Яворів і у Львові будуються станції екстреної медичної допомоги. Торік Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги отримав грант – 1 млн. євро і розпочав виконання проекту «Створення транскордонної мережі пунктів екстреної медичної допомоги та інформаційно-координаційного центру у м. Львові». На ці гроші вже закуплено сучасні реанімобілі, оснащені відповідним обладнанням, зв’язком. Вони дислокуватимуться по всій області, а виклик йтиме на один диспетчерський пункт і диспетчер прийматиме рішення, яка карета швидкої допомоги найближче до потерпілого. Адже у таких екстрених випадках для життя людини й хвилина має значення.
Здоров’я матері і дитини також у нас на першому місці. Ніколи мама не прагнутиме народити дитинку, якщо вона не буде впевнена, що і вона, і дитинка будуть здорові. Тому організація медичної допомоги їм – в полі нашої особливої уваги. Програма здоров’я матері і дитини фінансуватиметься з державного бюджету в повному обсязі. За інвестиційні кошти будується ряд пологових відділень в районах області. Уже на завершенні перша черга пологового відділення в Миколаєві, Яворові.
Будуються нового зразка – просто розкішні палаци із службовими квартирами для майбутнього сімейного лікаря – амбулаторії сімейної медицини в Зубрі, Давидові. Сімейна медицина також є пріоритетною програмою.
З головними медичними закладами охорони здоров’я Львівщини ми працюємо над новою концепцією створення Єдиного медичного простору, завданням якого є координація діяльності і провадження спільної політики в сфері забезпечення якості надання медико-санітарної допомоги. Єдиний медичний простір, про який ми ще обов’язково поговоримо на сторінках профспілкової газети, це об’єднана система охорони здоров’я із державним, комунальним, відомчим та недержавним сектором.
– А яка концепція розвитку фармації?
– Позиція голови Львівської обласної державної адміністрації Миколи Кмітя полягає в оптимізації аптечної мережі. Не йде мова про скорочення мережі. В жодному разі не йде мова й про її приватизацію. На наш погляд, слід покращити адміністрування. Наприклад, у Червонограді є аптека, яка має борг понад 500 тис. грн. Це треба ж вміти так господарювати! Сенс реформування фармації у створенні об’єднання аптек, яке підпорядковуватиметься головному управлінню охорони здоров’я ЛОДА. Це буде одна юридична особа, яка передбачатиме одного директора, а не шістдесят, як є зараз. Втім вони і всі провізори, фармацевти залишаться працювати на своїх робочих місцях. Кожна аптека матиме субрахунок і обслуговуватиме поточні платежі, виплачуватиме заробітну плату. Плануємо об’єднати понад 60 аптек, відтак це буде одна з найпотужніших мереж Львівщини. Закупівля ліків проводитиметься централізовано для всіх аптек. Великі об’єми передбачають чималі знижки. Відтак на ринку мережа буде конкурентноздатною. В перспективі можна вийти на прямі закупівлі у виробника, що і дасть можливість значно здешевити ліки для населення.
Чи на часі ще якісь зміни?
– До Євро-2012 плануємо реорганізувати службу крові, зокрема створити банк крові. Позитивні зміни чекають і Львівський регіональний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр. Сподіваюся, що у цьому році тут побудуємо очисні споруди. Ми плануємо організувати централізований ремонт медичної техніки, котра знаходиться у всіх медичних закладах області. Є ще багато напрацювань і хороших ідей.
– Це все – перспективи. Декілька слів – про робочі будні. Яка ситуація з фінансуванням галузі склалася на кінець першого півріччя 2009-го?
– Найперше хочу зазначити, що Міністерством фінансів України на 2009 рік для закладів охорони здоров’я Львівщини передбачено на 60,5 млн. грн. більше, ніж торік. Проте, бюджет на 2009 рік – це бюджет захищених статей – зарплата, комунальні послуги і т. п. Аналіз видатків на охорону здоров’я області на 2009 рік свідчить, що найбільше витрат займає заробітна плата з нарахуваннями – 62%. А її медичні працівники отримують вчасно. Через економічну кризу перебої у фінансуванні були лише у перші три місяці року.
– Медики нарікають на те, що ЗМІ формують негативний імідж лікаря. Чи Ви поділяєте цю точку зору? Якщо так, то яким чином, на Ваш погляд, можна змінити ситуацію, адже журналістам не накажеш подавати лише позитивну інформацію. Медики Львівщини мають свою профспілкову газету, якби її трішки підтримала влада, газету можна було б випускати більшим тиражем і безкоштовно розповсюджувати не лише у закладах охорони здоров’я…
– Не хочу ні в чому звинувачувати журналістів, однак вони й справді частіше віддають перевагу розгляду конфліктів за участю медичних працівників, кримінальній хроніці, фігурантами якої є лікарі. Перевага сюжетів з протистоянням інтересів лікаря та пацієнта очевидна. Взяти цю обставину до уваги ми таки зобов’язані.
Формувати позитивний імідж лікаря повинні органи управління охорони здоров’я, організатори управління охорони здоров’я, галузева профспілка, профільні медичні громадські об’єднання, зокрема, Асоціація головних лікарів, Асоціація медичних сестер, Центр здоров’я. До речі, не лише профспілкова організація працівників охорони здоров’я Львівщини має свій друкований орган. Є й інші малотиражні медичні видання. Якби була їхня воля об’єднати свої зусилля, без сумніву, допомогла б і влада.
Тетяна ЯРЕМЧУК
Профспілка працівників охорони здоров'я України
Оплата праці
Права працівників
Преса
Дайджест
Приймальня голови молодіжної ради
