|
№ 10 жовтень 2019 року
Звернення Профспілки протягом багатьох років боролися за новий Трудовий кодекс, який би не підривав, а зміцнював можливості трудящих у соціально-трудових відносинах з роботодавцем у правовій і соціальній державі, якою є Україна.
Своїх переконань ми змінювати не збираємося. Федерація профспілок України стоїть на позиціях категоричного неприйняття в трудовому законодавстві так званого «ліберального» підходу, зокрема щодо прийому на роботу без оформлення, звільнення – без попередження, погодження з профспілками і виплати компенсації. ФПУ проти унормування взаємовідносин між роботодавцями і працівниками, коли нібито «рівні» для сторін умови зводяться до повного позбавлення працівника можливостей захиститися самостійно або через профспілку нормами справедливого закону, а подальше змагання в «справедливих» судах буде з наперед відомим негативним для людини результатом.
Представляємо колег Перший рік роботи КНП СРР «Старосамбірський ЦПМД» з часу створення та після переходу на нову систему фінансування у зв’язку з підписанням договору з Національною службою здоров’я України вніс значні зміни у роботу підприємства в порівнянні з 2018 роком:
- бюджет збільшився на 30%, з якого фонд оплати праці зріс на 32%
- заробітня плата медичних працівників зросла на 50-100%;
Актуальне інтерв’ю Завдання реформи – не розпорошуватись, а навпаки централізувати якісну медичну допомогу, з досвідченими лікарями та якісною апаратурою, щоб пацієнт не бігав від закладу до закладу, а зміг все отримати в одному. Саме це і стало найбільш конфліктним питанням – адже багатьом медзакладам доведеться змінюватись або перепрофільовуватись. А багатьом лікарям потрібно буде переосмислити свою роботу.
Про хід реформи, фінансування та що чекає на спеціалізовану медицину журналістка ІП «Діло» поспілкувалась із директоркою західного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Мар’яною Возницею. Новини Львівська область стала першим регіоном в Україні, яка визначилася із мережею багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування (БЛІЛ), які мають надавати медичні послуги цілодобово і мати спеціалістів та обладнання для роботи в такому режимі. У переліку - дев'ять лікарень.
Як повідомляє прес-служба МОЗ, цього тижня на щоквартальному засіданні Госпітальної ради Львівського госпітального округу учасники майже одноголосно схвалили пропозицію департаменту охорони здоров'я ЛОДА щодо спроможної мережі багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. Вибір медзакладів відбувся за єдиним підходом до всієї мережі закладів охорони здоров’я, розробленим у співпраці з Проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Засідання Госпітальної ради Львівського госпітального округу
Яскраві особистості медицини Мар’ян Панчишин – без перебільшення один із найвидатніших галицьких українців першої половини ХХ ст.
Перелік його справ та здобутків справді вражає: видатний фахівець у галузі внутрішніх хвороб і туберкульозу, "народний лікар Галичини", організатор і ректор Українського таємного університету у Львові, засновник Українського гігієнічного товариства, протитуберкульозного диспансеру та першого українського санаторію, керівник терапевтичного відділу "Народної лічниці", редактор журналів "Лікарський вісник" і "Народне здоров’я", професор та завідувач кафедри шпитальної терапії Львівського медичного інституту, засновник Львівської школи терапевтів, автор низки наукових праць з найактуальніших питань медицини
На завершення В Україні День медичного працівника Указом Президента України від 3-го червня 1994 року закріплений знову ж таки за третьою неділею червня, тобто його дата має радянське сумнівне походження (і це продовжується і в сучасний період декомунізації).
У незалежній Україні в медичних засобах масової інформації вже неодноразово піднімалося питання про необхідність приурочення галузевого свята медиків до вітчизняної історії та традиції. Серед пропозицій частіше називалися або дата створення (3-го травня) українського міністерства охорони здоров’я (раніше російського), або щорічний день пам’яті преподобного Агапіта Печерського (14 червня) – першого лікаря Київської Русі-України. Є й інші пропозиції. У всякому разі День медичного працівника України повинен мати українське походження.
|
|
|
|